­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Неділя, 24 березня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < липня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

(Імена та прізвища дійових осіб публікації змінено)

— Хочеш підзаробити? Діло є! — почув з мобілки бадьорий голос колишнього приятеля по школі Федір Лобко.

— А що від мене вимагається? — зацікавлено відповів питанням на питання.

— Та нічого особливого! Треба в одного мужика борг вибити. Є в тебе ще хтось такий на прикметі, хто не видасть нас? — продовжував колишній житель Василькова, а тепер черкащанин Віктор Кашньов.

— Борг, кажеш, вибити? — Федір розтягував слова, сумніваючись. — А скільки з того мені дістанеться?

— Тисячі тобі вистачить? Не сумнівайся, ми його тільки підлякаємо — грошики в кишеню, і поминай, як звали! Тільки не забудь когось третього, надійного, на підмогу взяти, — упевненим голосом обробляв знайомого Кашньов.

Діловитому спритнику В.Кашньову, хоч був молодшим на шість літ, не треба було надмірних зусиль, щоб переконати 27-літнього торговця Владислава Родіонова поїхати Вікторовим мікроавтобусом на Шполянщину закуповувати горіхи для подальших торгів. В обласному центрі на ринку торги були не дуже жвавими, на цьому й зіграв компаньйон.

— Слухай, Федька, ми тут виїжджаємо, щоб були в домовленому місці! — нишком від Родіонова Кашньов набрав номер васильківського знайомого.

— Буде зроблено! — почув у відповідь.

Перед виїздом на діло похмурого осіннього дня пообіді Лобко з Петрушевичем, якого домовив як надійного спільника, хильнули для хоробрості півлітри оковитої, осідлали мотоцикла і рвонули за село в домовлене безлюдне місце Устимівського кар’єру. З коляски МТ-10 визирала металева труба. Та хто там знав, для чого її хлопці прихопили.

Дотримуючись попередньої домовленості, вони заховалися і очікували прибуття мікроавтобуса «Мерседес».

Нічого не підозрюючи в діях приятеля, Владислав Родіонов завбачливо взяв з собою 52 тисячі гривень. Дороги він не знав, тому не цікавився, чому їдуть у напрямку Устимівського кар’єру, а не населеного пункту.

— Їдуть, он, дивися,— вказав на авто, що наближалося, Лобко Петрушевичу.

— Що робимо? — спільницьки поцікавився дружок.

— Поки сиди, чекай моєї команди. Треба, наче ми на них напали і ніби не знаємо Вітьку Кашньова. Його не можна підставляти, інакше Родіонов про все здогадається, що напад був зарані обумовлений. Така наша з ним умова.

«Мерседес» зупинився неподалік водойми.

Щоб Родіонову остаточно запудрити мізки, підвипилі васильківські нападники раптово з’явилися перед прибульцями з обласного центру і накинулися на свого знайомого Кашньова, імітуючи його побиття. Кашньов у свою чергу вдав, ніби втратив свідомість — тоді хлопці кинулися на його пасажира. Шокований тим, що сталося, Родіонов щосили тримав зсередини двері автомобіля. Зрозумівши, що далі оборону тримати не в силах, він вистрибнув з автівки і кинувся навтьоки, відбігаючи від злодіїв  берегом водойми кар’єру. Не орієнтуючись в незнайомій місцевості й перебуваючи в шоковому стані, він не втримався на ногах і впав з обриву у воду. Поборсавшись якусь мить у воді, зумів вибратися на камінь, що виступав з води внизу.

— Хлопці, не чіпайте мене, пощадіть! — умовляв він розпашілих нападників, відхекуючись частково від падіння, а більше від пережитого жаху. — Ми ж вас не чіпали! Скажіть, що вам треба, утрясемо все миром!

— Та вилазь вже нагору, так тому й бути, нічого ми тобі не зробимо, — гнули свою лінію васильківці. — Не бійся, вибирайся!

Піддавшись на вмовляння, Владислав зробив велику й останню в своєму житті помилку. Зловмисники тут-таки накинулися на нього з подвійним завзяттям і били руками, ногами й прихопленою з дому металевою трубою доти, поки їхня жертва не втратила свідомість.

— Ну що?! — обізвалися вони до свого замовника Віктора Кашньова. — Здається, ми виконали те, про що домовлялися. Давай нашу долю грошей!

— М-да-а, — підійшовши до закривавленого компаньйона, констатував черкащанин. — Нам це так просто не минеться… Добивайте його, бо як випливе все, то не поздоровиться.

Довершивши свою брудну справу, Кашньов дістав куртку своєї жертви, яка увесь той час мокнула в воді, і вийняв з кишені убитого 52 тисячі гривень та мобільний телефон. По тисячі розділив між двома спільниками, а решту забрав собі.

— Давай, хлопці, не гаймо часу. Прив’язуйте швидше мішка з камінням до його ніг!

Тіло вбитого за якусь мить вже полетіло у ставок. Замівши сліди, злочинці зникли.   

— Люда, ти? Твій Владислав передав, що трохи запізниться додому. Ну все, бувай.., — телефонуючи до дружини загиблого, Кашньов й тут намагався замести сліди.

Для відведення підозр пізніше подзвонив до неї знову, а потім вкинув мобілку в урну нічного клубу.

Через два дні, коли чоловік не повернувся, дружина В. Родіонова все ж звернулася в міліцію. А за тиждень злочин було розкрито. Водолази підняли тіло вбитого з дна кар’єру.

На суді ні дружина, ні мати потерпілого не вірили у версію затриманого партнера по торгівлі Віктора Кашньова, що закатований товариш позичав у нього гроші.

За розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, внаслідок якого настала смерть, всіх трьох нападників ув’язнено з конфіскацією майна. Черкащанин В.Кашньов, у якого на волі лишилася мала дитина, та житель Василькова Ф.Лобко отримали по 14 років позбавлення волі, спільник Лобка В.Петрушенко — 12 років. Суд задовольнив також цивільний позов дружини загиблого на стягнення з підсудних 155825 гривень компенсації.

Артем Хмара

Актуальні новини

Не густо, але підвищать

on 21 березня 2019

Торік завирував чималий скандал, пов’язаний з «Укрпоштою». Менеджмент компанії проводить низку реформ, в основному пов’язаних зі скороченням числа відділень у...

Що буде з пенсіями членів виборчих комісій?

on 21 березня 2019

Як нараховуватиметься пенсія членам виборчих комісій? Адже у передвиборчий період їм виплачується заробітна плата, а як доводилося чути раніше, пенсія...

Матеріальний стимул

on 21 березня 2019

За даними єдиного обліку багатодітних сімей, в Україні станом на 1 січня їх нараховано понад 334 тисячі. В них...

Перехід на літній час: коли переводимо годинник

on 21 березня 2019

Скоро в Україні відбудеться перехід на літній час. У 2019 переводити годинники потрібно в ніч з 30 на 31 березня...

ЛИШЕ ПЕРЕД ВИБОРАМИ ВСІ ЗГАДУЮТЬ ПРО НАРОД

on 21 березня 2019

Напередодні виборів у наших кандидатів проявляється якась дуже щира любов і велика турбота до малозабезпечених та пенсіонерів. Може, це...

Підживлення озимих по мерзло-талому грунті — чи варто проводити даний агрозахід?

on 14 березня 2019

У ранньовесняний період, як і впродовж зими, першочерговим завданням для кожного агронома є моніторинг стану посівів озимих зернових культур. Наскільки...

Зі шполянських магазинів зникнуть книги скарг?

on 14 березня 2019

6 березня Уряд скасував обов’язкове ведення Книги скарг та пропозицій. Рішення затверджено на засідання Уряду шляхом прийняття постанови КМУ «Про...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.