­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
П'ятниця, 20 липня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < травня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
  1 2 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

(Імена та прізвища дійових осіб публікації змінено)

— Хочеш підзаробити? Діло є! — почув з мобілки бадьорий голос колишнього приятеля по школі Федір Лобко.

— А що від мене вимагається? — зацікавлено відповів питанням на питання.

— Та нічого особливого! Треба в одного мужика борг вибити. Є в тебе ще хтось такий на прикметі, хто не видасть нас? — продовжував колишній житель Василькова, а тепер черкащанин Віктор Кашньов.

— Борг, кажеш, вибити? — Федір розтягував слова, сумніваючись. — А скільки з того мені дістанеться?

— Тисячі тобі вистачить? Не сумнівайся, ми його тільки підлякаємо — грошики в кишеню, і поминай, як звали! Тільки не забудь когось третього, надійного, на підмогу взяти, — упевненим голосом обробляв знайомого Кашньов.

Діловитому спритнику В.Кашньову, хоч був молодшим на шість літ, не треба було надмірних зусиль, щоб переконати 27-літнього торговця Владислава Родіонова поїхати Вікторовим мікроавтобусом на Шполянщину закуповувати горіхи для подальших торгів. В обласному центрі на ринку торги були не дуже жвавими, на цьому й зіграв компаньйон.

— Слухай, Федька, ми тут виїжджаємо, щоб були в домовленому місці! — нишком від Родіонова Кашньов набрав номер васильківського знайомого.

— Буде зроблено! — почув у відповідь.

Перед виїздом на діло похмурого осіннього дня пообіді Лобко з Петрушевичем, якого домовив як надійного спільника, хильнули для хоробрості півлітри оковитої, осідлали мотоцикла і рвонули за село в домовлене безлюдне місце Устимівського кар’єру. З коляски МТ-10 визирала металева труба. Та хто там знав, для чого її хлопці прихопили.

Дотримуючись попередньої домовленості, вони заховалися і очікували прибуття мікроавтобуса «Мерседес».

Нічого не підозрюючи в діях приятеля, Владислав Родіонов завбачливо взяв з собою 52 тисячі гривень. Дороги він не знав, тому не цікавився, чому їдуть у напрямку Устимівського кар’єру, а не населеного пункту.

— Їдуть, он, дивися,— вказав на авто, що наближалося, Лобко Петрушевичу.

— Що робимо? — спільницьки поцікавився дружок.

— Поки сиди, чекай моєї команди. Треба, наче ми на них напали і ніби не знаємо Вітьку Кашньова. Його не можна підставляти, інакше Родіонов про все здогадається, що напад був зарані обумовлений. Така наша з ним умова.

«Мерседес» зупинився неподалік водойми.

Щоб Родіонову остаточно запудрити мізки, підвипилі васильківські нападники раптово з’явилися перед прибульцями з обласного центру і накинулися на свого знайомого Кашньова, імітуючи його побиття. Кашньов у свою чергу вдав, ніби втратив свідомість — тоді хлопці кинулися на його пасажира. Шокований тим, що сталося, Родіонов щосили тримав зсередини двері автомобіля. Зрозумівши, що далі оборону тримати не в силах, він вистрибнув з автівки і кинувся навтьоки, відбігаючи від злодіїв  берегом водойми кар’єру. Не орієнтуючись в незнайомій місцевості й перебуваючи в шоковому стані, він не втримався на ногах і впав з обриву у воду. Поборсавшись якусь мить у воді, зумів вибратися на камінь, що виступав з води внизу.

— Хлопці, не чіпайте мене, пощадіть! — умовляв він розпашілих нападників, відхекуючись частково від падіння, а більше від пережитого жаху. — Ми ж вас не чіпали! Скажіть, що вам треба, утрясемо все миром!

— Та вилазь вже нагору, так тому й бути, нічого ми тобі не зробимо, — гнули свою лінію васильківці. — Не бійся, вибирайся!

Піддавшись на вмовляння, Владислав зробив велику й останню в своєму житті помилку. Зловмисники тут-таки накинулися на нього з подвійним завзяттям і били руками, ногами й прихопленою з дому металевою трубою доти, поки їхня жертва не втратила свідомість.

— Ну що?! — обізвалися вони до свого замовника Віктора Кашньова. — Здається, ми виконали те, про що домовлялися. Давай нашу долю грошей!

— М-да-а, — підійшовши до закривавленого компаньйона, констатував черкащанин. — Нам це так просто не минеться… Добивайте його, бо як випливе все, то не поздоровиться.

Довершивши свою брудну справу, Кашньов дістав куртку своєї жертви, яка увесь той час мокнула в воді, і вийняв з кишені убитого 52 тисячі гривень та мобільний телефон. По тисячі розділив між двома спільниками, а решту забрав собі.

— Давай, хлопці, не гаймо часу. Прив’язуйте швидше мішка з камінням до його ніг!

Тіло вбитого за якусь мить вже полетіло у ставок. Замівши сліди, злочинці зникли.   

— Люда, ти? Твій Владислав передав, що трохи запізниться додому. Ну все, бувай.., — телефонуючи до дружини загиблого, Кашньов й тут намагався замести сліди.

Для відведення підозр пізніше подзвонив до неї знову, а потім вкинув мобілку в урну нічного клубу.

Через два дні, коли чоловік не повернувся, дружина В. Родіонова все ж звернулася в міліцію. А за тиждень злочин було розкрито. Водолази підняли тіло вбитого з дна кар’єру.

На суді ні дружина, ні мати потерпілого не вірили у версію затриманого партнера по торгівлі Віктора Кашньова, що закатований товариш позичав у нього гроші.

За розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, внаслідок якого настала смерть, всіх трьох нападників ув’язнено з конфіскацією майна. Черкащанин В.Кашньов, у якого на волі лишилася мала дитина, та житель Василькова Ф.Лобко отримали по 14 років позбавлення волі, спільник Лобка В.Петрушенко — 12 років. Суд задовольнив також цивільний позов дружини загиблого на стягнення з підсудних 155825 гривень компенсації.

Артем Хмара

Актуальні новини

Губить людей не вода...

on 20 липня 2018

Згідно з Всесвітнім рейтингом здоров’я, наша держава — 14-та із 183 країн за кількістю смертей, спричинених уживанням алкогольних напоїв (у...

Хто «гальмує» пільгове перевезення

on 20 липня 2018

Відбулося засідання комісії під головуванням заступника голови райдержадміністрації Ольги Шпиці, на якому спільно з сільськими головами обговорювалося питання пільгового перевезення...

А пенсіонери й не знають, що воно, оте ОТГ

on 13 липня 2018

Павлівка завжди була частиною Матусова і водночас вважалася ніби відокремленою. Багато років тут діяв успішний і знаменитий Матусівський радгосп, де...

В газети розширилася географія читачів

on 05 липня 2018

Другий рік розпочався, як редакція газети «Шполянські вісті» після роздержавлення шляхом перетворення стала ТОВ «Редакція газети «Шполянські вісті» і випускає...

Забудовники платять свої кошти, через бездіяльність міськради

on 05 липня 2018

Проблема з оновленням (коригуванням) генерального плану Шполи виникла не сьогодні і не вчора. Її вже називають «проблемою з бородою». Справа...

ЗАЯВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

on 05 липня 2018

У День Конституції України Національна асоціація українських медіа (НАУМ) нагадує можновладцям, що право громадян на інформацію має найвищий конституційний захист....

За красою ставайте… у чергу

on 05 липня 2018

З одного боку, проблем в українців, як і в земляків-шполян, сьогодні вистачає. З іншого боку, наші жінки, якими б не...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.