­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Середа, 15 серпня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < квітня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 27 28 29
30            

Робочий день завідуючого терапевтичним відділенням Шполянської центральної районної лікарні Василя Григоровича Соколовського розпочався, як завжди. Разом з колегою Петром Івановичем Гоготою передивлялися списки хворих, робили призначення.

Хоча ні, цей ранок був дещо іншим, адже вже з порогу Василь Григорович приймав привітання з днем народження від колег. Душевного тепла і щастя, здоров’я і гарного настрою бажали імениннику, а ще дякували за професіоналізм і батьківську пораду, мудрість і виваженість. Більшість колективу терапевтичного відділення — молодь, яка всього по кілька років тут працює, тож Василь Григорович для них слугує прикладом самовідданої праці і професіоналізму.

— Василю Григоровичу, вас шукають, — нерідко можна почути в коридорі відділення голос котроїсь з медсестер.

— Та я ж ні від кого і нікуди не ховаюся, — напівжартома відповідає завідуючий, виглядаючи якщо не зі свого кабінету, то з якоїсь з палат чи йдучи до посту медичної сестри, де знаходиться телефон.

Медичні сестри знають, що завідуючий з гумором, лише молодь починає усміхатися.

Біля хворих Соколовський прагне бути спокійним, з ледь помітною усмішкою. Якось, проводячи обхід, підійшов до 80-річної пацієнтки, яка розв’язувала кросворд і приходу завідуючого не помітила. Василь Григорович постояв і підказав слово. Старенька аж зраділа, подякувала, і аж потім лікар почав огляд.

— У терапевтичному відділенні працювати нелегко, а особливо молодим спеціалістам, — наголосив Василь Григорович, коли почали розмову в ординаторській. — За останній рік у нас оновився колектив. Деякі медичні сестри розрахувалися й подалися на іншу роботу, дехто не витримав і перейшов працювати в інші відділення. Залишилися найвитриваліші.

Посміхаючись, додав: «Ця робота не кожному по плечу, але ми справляємося, бо живемо в колективі однією великою родиною».

Вистачає роботи для колективу, який сьогодні налічує 11 медичних сестер та трьох молодших медичних сестер на чолі зі старшою медичною сестрою Євгенією Сєргєєвою. Прибули для проходження практики у відділенні і двоє другокурсників Уманського медичного коледжу Максим Колісник з Матусова і Олександр Третяк зі Шполи (на фото внизу). Майбутні фельдшери ще лише навчаються, але зізнаються, що дуже хотіли б прийти після закінчення закладу працювати в райлікарню, оскільки їм тут подобається.

Перші два місяці року видалися нелегкими. Відділення було переповнене. Як зауважила Євгенія Вікторівна, щомісяця лікування тут отримували до півсотні пацієнтів. Це і молоді люди, і люди похилого віку. Більшість хворих, як відзначив завідуючий, чоловіки. Звертаються у стаціонар з різними захворюваннями. Здебільшого, це хронічні хвороби серця, легень, цукровий діабет.

— За останні роки спостерігаємо сумну статистику — ці хвороби «помолодшали», — невесело констатує лікар. — Трапляються «сердечники» у віці 30 і менше років. Те ж саме стосується і хвороб дихальної системи, а також діабету.

До кожного пацієнта у відділенні свій підхід, індивідуальне лікування, нерідко призначають і консультації вузькопрофільних лікарів, тож, потрапивши на лікування до терапевтичного відділення, людина може пройти своєрідний профогляд, дізнатися, чи є ще інші проблеми зі здоров’ям.

Розповідаючи про роботу відділення, Василь Григорович увесь час повертав розмову на людський фактор і відзначив, що окрім професіоналізму колектив відділення об’єднує ще одне — вміння співпереживати. «Без цього у нас ніяк, — наголосив, — бо бачимо щодня людський біль, людське горе». Завершуючи розмову, завідуючий перепросив, бо його вже чекали у приймальному відділенні нові пацієнти, де цього дня було досить людно. У коридорі передобідньої пори побільшало хворих, після обходу у кріслах відпочивали чоловіки пенсійного віку, медичні сестри поспішали у процедурну, аби виконати призначення лікарів. В просторому коридорі гуло, як у вулику. В очі впало те, як чисто і акуратно у відділенні, в палатах подекуди нові меблі, а ліжка застелені новими покривалами. Стараннями головного лікаря Василя Уманця лікарня оновилася за останні роки. Пригадалося, як перший заступник голови облдержадміністрації Віталій Коваль під час відвідин Шполянської центральної районної лікарні здивувався, коли почув, що у медичному закладі замінено на енергозберігаючі усі вікна, а пройшовши просторими коридорами, відзначив, що на Черкащині мало таких районних лікарень, як Шполянська. Шкода, що цей фактор не врахували, коли планувалися госпітальні округи, адже й за матеріально-технічною базою, й за кількістю фахівців-професіоналів Шполянська ЦРЛ була й залишається однією з кращих.

Лікуватися у Шполу їдуть не лише жителі нашого району, а й сусідніх районів, а то й областей.

Надія Федорівна Вихованець лікується в Шполянській райлікарні не вперше. Живе жінка в Іванівці Новоархангельського району Кіровоградської області.

— Це село, де колись був відомий колгосп, яким керував знаменитий Шліхтер, — уточнює, аби краще зрозуміли, звідки вона, а далі продовжує, — як не стало колгоспу, то й життя почало гіршати. Зараз автобус в район не ходить, а в селі лише одна медсестра, яка ледь навчилася уколи давати. Саме через це я пролежала вдома два дні з інфарктом.

Добре, що в мене діти в Шполі живуть, то я постійно звертаюся до шполянських лікарів. Вперше потрапила сюди до лікаря Іванова ще коли мені було 45 років. Отак, щонайменше три десятки років час від часу лікуюся тут і в лікаря Соколовського.

Знаєте, не порівняти тут порядок, ставлення лікарів навіть з обласною лікарнею у Кропивницькому. Якось тут по-домашньому готують і відносяться до хворих теж з особливою повагою. А таким, як я, привітне слово багато означає.

Після цієї розповіді Надія Федорівна передала ось такий лист-подяку: «Потрапила я в терапевтичне відділення Шполянської райлікарні у тяжкому стані. Тут мене зустріли уважні і добрі люди на чолі з завідуючим Василем Григоровичем Соколовським. Своєю компетентністю і увагою Василь Григорович швидко стабілізував мій стан, низький уклін йому за це. Колектив відділення дружний і злагоджений. Медичні сестри, якими керує старша медсестра Євгенія Сєргєєва, уважні до хворих, а особливо – до людей похилого віку. З таким ставленням легше долати біду і хворобу.

Я щиро дякую усім сестричкам, молодшому персоналу, кухарям. Бажаю їм здоров’я і щастя, аби в лиху годину вони могли допомагати хворим людям».

Катерина Вальчиковська

Актуальні новини

У Надточаївці і Соболівці карантин

on 10 серпня 2018

На Шполянщині на загальній площі 10 га запроваджено карантин через поширення американського білого метелика.

До уваги платників податків, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів!

on 10 серпня 2018

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів...

Скільки коштують вибори

on 10 серпня 2018

«Дух виборів» уже витає над країною — до них залишився рік. Обрати керманичів для народу — «задоволення», як відомо, небезкоштовне...

Плануйте вихідні

on 10 серпня 2018

З 24 по 26 серпня (п’ятниця — неділя) неробочі дні у зв’язку зі святкуванням 27-ї річниці нашої незалежності. Відпрацьовувати їх,...

Чи погодилася «Укрпошта» з пропозицією матусян

on 06 серпня 2018

Ще у травні «Укрпошта» оголосила про плани зміни формату роботи своїх відділень у селах. Частину відділень, як повідомив у соцмережі...

А на районну лікарню грошей немає?

on 06 серпня 2018

Напружена ситуація з виплатою заробітної плати персоналу Шполянської центральної районної лікарні виникла наприкінці липня.

Є паспорт, є і пенсія

on 06 серпня 2018

Струнка жінка в яскраво-червоному платті голосувала на обочині дороги. В руках тримала сумку, біля її ніг стояв картонний ящичок, перев’язаний...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.