­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Середа, 17 жовтня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < лютого 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 23 24 25
26 27 28        

Завідуючий фельдшерсько-акушерським пунктом Глиняної Балки Іван Курінний має півстоліття трудового стажу, удостоєний звання Відмінника охорони здоров’я СРСР. Розповідаючи про себе, він зауважує, що дуже добре знає всіх майже 60 жителів свого зараз уже одного з найменших населених пунктів і напам’ять може розповісти про їхні недуги. І не лише. Іван Петрович, не замислюючись, називає роки народження багатьох своїх односельців, з яких шестеро дітей. Наймолодші з них 2015-2016 років народження. «Думаєте, як? От заходить до мене в кабінет пенсіонерка. Ще й слова не мовила про свої скарги, а я вже знаю, які ліки їй треба призначити», — розповідає він.

Інколи можна почути вислів, що агрономія — то швидше не професія, а спосіб життя. Таку непросту, але почесну роботу в юності обрав для себе шполянин Микола Тихоступ, який днями відзначив 70-річний ювілей. Працював він у різних господарствах, та найдовше, майже два десятиліття, у лозуватському колишньому колгоспі ім. Першого Травня.

Більшість жителів Лебедина впевнені, що кращого секретаря сільської ради, ніж Надія Анатоліївна Рудас, немає! Майже все своє трудове життя вона була депутатом і секретарем Лебединської сільської ради, тож знає всіх майже чотири тисячі жителів села, їх проблеми, добрі справи. Багато сил і праці вона вкладає, працюючи з колегами над оформленням субсидій.

Так розповідає про себе Євдокія Іванівна Черкасова, знана і шанована у Лебедині особистість. Знана, бо все своє трудове життя присвятила навчанню і вихованню дітей. Багатьма з них вона сьогодні пишається, а колишні учні не забувають свою учительку і наставницю. А п’ятого квітня вітали Євдокію Іванівну з 75-річним ювілеєм. Шанована квітнева іменинниця односельцями не лише як талановитий педагог, а й як громадський діяч, депутат сільської ради Лебедина багатьох скликань. При цьому вона берегиня щасливої родини, дружина, мама і бабуся.

Керівник Шполянського відділу обслуговування громадян Пенсійного фонду Борис Курінний з тих людей, хто впізнаваний та авторитетний, при цьому щирий і відкритий. В нього є улюблена робота, на якій сповна реалізовується як професіонал і керівник, а в родинному колі він знаходить тепло і затишок.

Перемоги українських спортсменів – паралімпійців в нинішньому році в Пхьончхані до цих пір у всіх на вустах. Сила волі, бажання перемогти дозволили українській команді у підсумку зайняти високе шосте місце серед півсотні країн-учасниць.

100-літній ювілей відзначила 22 березня жителька Матусова Дарія Яківна Балоха.

За плечима у ювілярки цілий вік багатого на події життя. Народилася і виросла в Матусові. Тут у колгоспі все життя трудилася в ланці, разом з чоловіком виростили двох дітей, няньчили онуків, дочекалася Дарія Яківна і правнуків.

Побутує думка, що чим старшою стає жінка, тим менше вона радіє своїм дням народження, засмучуючись, що молодість чимраз віддаляється. А от старенька Зоя Йосипенко з Лебедина, яка 23 березня зустріла свою 93-тю весну, здається, радіє у свій день народження.

Скотарівській сільській школі пощастило на хороших вчителів. Серед багатьох, хто довгий час тут пропрацював, вчитель фізкультури та музики Микола Онуфрійович Гончар, який 27 березня відзначатиме 80-річний ювілей.

Повага людська — цінність, яка не минає з часом, не залежить від регалій і звання. Свою повагу земляку Олександру Миколайовичу Ткаченку щороку висловлюють керівники зі Шполянщини, відвідуючи його в день народження.

Коли вкотре переглядаємо по телевізору знаменитий фільм «Титанік», нам, які живуть більш ніж через сотню років після зображених трагічних подій, він здається скоріше казкою. Тим часом шполянка Любов Волощук стверджує, що її родич Тимофій Дерев’янко також був пасажиром найбільшого на початку ХХ століття морського судна, а вона доводилася внучатою племінницею. Більше того, йому вдалося вижити у числі врятованих після затоплення «Титаніка» і таки дістатися до Америки.

Цей знімок був зроблений на минулорічному святкуванні Дня медичного працівника. Дві Тетяни — районний лікар-фтизіатр ЦРЛ Тетяна Костянтинівна Набережна (справа) і головна медична сестра Шполянської центральної райлікарні Тетяна Вікторівна Микитенко.

Міцний потиск руки, усмішка на обличчі, що висвітлює його оптимізм, завжди були й залишаються притаманні Олександру Сидоровичу Гончару, якому днями виповниться 80 років.

Колись, у юності, школярка зі Станіславчика Любов Коломієць мріяла опанувати одну з найблагородніших професій — стати учителем. З того часу минуло багато років і десятиліть. Усе своє трудове життя Любов Миколаївна присвятила вихованню дітей. Більше того, вона зуміла прищепити любов до педагогіки власним дітям і онукам, які сьогодні продовжують працювати у школі, започаткувавши учительську династію.

Від райцентру одне з найвіддаленіших сіл Соболівку відділяють 25 кілометрів. Людей проживає небагато, приписаних 530 осіб. Цей населений пункт увійшов до списку тих, де два роки тому оптимізували навчально-виховний комплекс. Тепер тут діють дошкільна група та навчаються молодші школярі, всього 29 дітей. Навіть чотирьох класів не набралося. Є перший з п’ятьма учнями, другий і четвертий класи. Решта дітей, старшокласники, навчаються переважно у Скотаревому та дехто у Товмачі. Проте посеред зими, коли замело і не було чим прочистити дороги, понад тиждень учні сиділи вдома, не відвідуючи навчальний заклад.

П’ятнадцять років працює у СПОП «Відродження» Валентин Капуста. Трудиться на току у Скотаревому, де зберігають зерно і готують корми для худоби племзаводу.

— Щодня у кормозмішувачі згідно з раціоном готуємо більше 8 тонн кормів, — розповідає Валентин Михайлович. — А потім транспортом їх доставляють на племзавод.

91-рік народження постукав у двері Почесного громадянина Шполи, заслуженого будівельника України, заслуженого дорожника України Володимира Флоріановича Зданевича.

18 лютого свій 80-річний ювілей відзначив житель Василькова Савелій Макаренко. Савелій Леонідович, попри поважний вік, перебуває у вирі життя, займає активну громадянську позицію, бере участь в роботі районної спілки офіцерів.

Смачно пахне у затишному будинку жительки Буртів 95-річної Лідії Тимофіївни Гуцалюк. Жінка, яка виростила чотирьох дітей, звикла, що в хаті має напечене й наварене, аби ніхто не залишився голодним.

Бориса Стеценка називають одним з найдосвідченіших аграріїв району. На Шполянщині Борис Павлович пройшов шлях від головного агронома колгоспу до голови Шполянського районного управління агропромислового розвитку, заступника голови райдержадміністрації.

Часом можна почути, як подружжю бажають прожити у парі до глибокої старості. Мабуть, такі щиросердні побажання не раз лунали на адресу шполян Трифона та Поліни Шмаліїв, які прожили у шлюбі довге життя. Далеко позаду у них залишилося і золоте, й діамантове весілля. Нещодавно їхньому шлюбу виповнилося 68 років.

Рухлива не по роках, сива жінка зустріла на порозі. Посмішка не сходила з обличчя, а очі на зморшкуватому від пережитих років обличчі горіли молодістю і добром. І аж не вірилося, що їй, Ніні Іванівні Москаленко, за тиждень виповниться 90 років…

Постійне прагнення більше знати і вміти в її характері. Саме тому свого часу вступила до Ніжинського педагогічного інституту за спеціальністю українська мова та література, освоїла німецьку мову. За її плечима чималий педагогічний стаж. Разом з чоловіком Андрієм Степановичем виховали чотирьох дітей, доньок Світлану, Анну, Інну та сина Віталія.

У далекому 1986 році, як і багато інших шполян, механізатор з колгоспу імені Калініна, що в Ярославці, Василь Остроух був відряджений на ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС.

На довгий вік, на многії літа,
На шану від людей, тепло родинне,
Стелися, доле, крізь усе життя,
Лише добром для доброї людини…

У ці святкові дні висловлюю щиру вдячність за увагу до хворих, високий професіоналізм, чуйність лікарю Галині Дмитрівні Жук.

Вже 4 роки вона допомагає мені боротися з важкою недугою. Її безцінні поради додають сил, бажання жити і не здаватись, радіти кожному відвойованому у хвороби дню.

В свої 25 років житель Нечаєвого Дмитро Ретизник має статус учасника АТО. Він двічі перебував в зоні проведення антитерористичної операції, а нині повернувся до мирного життя. Має родину, разом з дружиною виховують донечку Настуню, якій виповнилося 9 місяців.

Ніби недавно трапився той випадок, коли молодий спеціаліст-енергетик Анатолій Володимирович Олійник після закінчення Київської сільськогосподарської академії повернувся в рідний йому Матусів, а через деякий час зібрав валізи, щоб їхати працювати за спеціальністю.

16 грудня, коли зима повністю вступила у свої права, а дороги і поля запорошило снігом, відзначила 101-ий день народження одна з найстарших жительок Шполянщини Ганна Лойтра з Нечаєвого. Згідно з документами, її іменини восьмого грудня, однак така історія у багатьох ровесників довгожительки. Тобто колись дату народження у паспорти реєстрували приблизно, а не день у день, як тепер. Та Ганна Степанівна звикла відзначати день народження таки 16-ого числа.

Центр Кавунівки сьогодні не впізнати — ошатні будівлі сільської ради і закладу культури, відремонтовані за кошт сільської ради, стали справжньою прикрасою села.

У більшості колективу Шполянського РЕМ робочий день розпочинається о пів на восьму ранку. Тоді як у диспетчерській службі підприємства цілодобово стежать за безперебійним електропостачанням жителів Шполянщини, де налічується понад 20 тисяч абонентів.

Кажуть, що багато довгожителів, які перетнули сторічний рубіж, у Китаї, де є цілі села сторічних жителів. Проте і Шполянщина має людей, яким сто і більше років. П’ятого грудня 102 роки виповнилося найстаршій жительці нашого району Анастасії Петрівні Вітренко, яка проживає у Лозуватці.

Керівник напрямку масових платежів Черкаської філії ПриватБанку був запідозрений у шахрайстві, завдяки мегапильному клієнту.

Цьогорічний грудень найщедріший у нашому районі на ювілярів, яким виповнюється дев’яносто років. Таких і старших людей в останній місяць року на Шполянщині чотирнадцять осіб.

Для старих людей ніщо так не важливо, як увага. От і 91–річний Петро Маркович Шемет зрадів, коли до нього завітали заступник голови райдержадміністрації Юрій Козоріз, голова районної ради ветеранів війни і праці Володимир Пустовіт з головою Лебединської ради ветеранів Миколою Воликом та сільський голова Олексій Рудас з квітами, вітальною листівкою та подарунками поздоровити з днем народження.

Досі у лісах та на полях де-не-де виринають смертельно-небезпечні свідки Другої світової війни — снаряди, міни. А скільки їх було на городах, полях і балках у перші повоєнні роки — то й уявити важко. Про те добре знає Михайло Курінний з Надточаївки, якому нещодавно виповнилося 90 років.

11 грудня виповнилося 25 років, як в Терешки прийшов працювати молодий фельдшер Сергій Шаповал. Йшло життя, мінялись люди, але незмінним залишавсь наш Сергій Володимирович. Він завжди вчасно приходить на допомогу, а вчасно надана первинна допомога означає врятоване життя. Є люди, про яких кажуть: надія і спокій села. До таких цілком можна віднести Сергія Шаповала.

Одна з найстарших жительок Мар’янівки Любов Сарапіонівна Тутик 23 листопада відзначила 90-літній ювілей. Як згодом розповів її син Олексій, який допомагає матері на старості літ в побуті та по господарству, останній місяць осені у їхній родині багатий на свята. Днями день народження святкував і один з синів ювілярки Іван, і зять, а ще ж на Михайла, 21 листопада у їхньому селі звикли приймати гостей, бо ж храмове свято! До речі, як раніше нерідко траплялося, сама баба Люба записана 23-го, а насправді народилася 21 числа місяця. Так і виходить, що святковий стіл як поставили посеред хати, то ледве не тиждень є нагода зібратися гуртом родині.

За останні щонайменше п’ять років Шполянський елеватор невипадково називають серед найстабільніших підприємств Шполянського району. Тут немає плинності кадрів, як в інших, середній щорічний прибуток становить в межах 5-7 мільйонів.

Днями колеги, друзі вітали Олександра Миколайовича Хорвата, як підкреслювалося на зустрічі, з його першим п’ятдесятиріччям.

Були побажання, жарти, а він, приймаючи їх, посміхався та ніби аж ніяковів. Не звик до такої уваги.

Актуальні новини

Роман Безсмертний: «Я втомився підносити патрони тим, хто не вміє стріляти»

on 12 жовтня 2018

5 жовтня до Черкас завітав політик з понад 20-річним стажем, віце-прем’єр-міністр 2005 року, екс-посол України в Білорусі, а нині –...

Після реформування з’явилися вакантні посади

on 12 жовтня 2018

Санітарно-епідеміологічна служба в останні роки, як і деякі інші організації, пережила етап реформування. Вона фактично ліквідована. Натомість два роки тому...

На які соціальні гарантії може розраховувати призовник?

on 12 жовтня 2018

Керівництвом держави, Урядом та Збройних Сил забезпечено належні умови для призваних на строкову військову службу громадян України, зокрема:

Паспортів-карток більшає

on 12 жовтня 2018

В Україні діє чіткий порядок видачі паспортів у вигляді ID-карток: після досягнення відповідного віку, при відновленні посвідчення особи після втрати...

Чому сільський голова Сигнаївки проти об’єднання з Шполянською ОТГ

on 04 жовтня 2018

На останній селекторній нараді, що проводилася облдержадміністрацією минулого понеділка, прозвучала інформація про те, ніби жителі Сигнаївки та Мар’янівки дали згоду...

За виключені фари вдень шполянських водіїв штрафуватимуть на 425 грн.

on 04 жовтня 2018

З 1 жовтня на заміських дорогах необхідно вмикати денні ходові вогні або ближнє світло фар. Відповідно до пункту 9.8 Правил...

12 черкаських ОТГ отримали землі у комунальну власність

on 04 жовтня 2018

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало землі державної власності сільськогосподарського призначення в комунальну власність 12-ом об’єднаним територіальним громадам. Про...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.