­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Неділя, 19 листопада 2017
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < жовтня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

 

28 квітня відзначила 90 років з дня народження жителька Василькова Ганна Данилівна Бурлака. І хоч у такому віці стареньким уже не надто хочеться святкувати, та кажуть мудрі люди, що подібний ювілей — то справжнє свято, позаяк далеко не кожному Бог відміряє такого довгого віку.

Біографія Володимира Олександровича Колотила – цілком звичайна для його покоління. Народився Володимир в сім’ї військового. Довелося побувати на Далекому Сході, де батько служив, в Монголії і Китаї, а виріс в селі Ярославка. Батьки працювали у місцевому колгоспі, адже з діда-прадіда у сім’ї в пошані була праця хлібороба, тож від батьків і дідів з дитинства Володимир Олександрович і перейняв любов до землі.

Ім’я Фредеріка Шавіньї вже понад чверть століття пов’язане зі Шполянщиною. Тут у 1991 році він почав займатися агропромисловим бізнесом. Нині у переліку сфер впливу групи компаній «By Frederic» рослинництво, тваринництво, надання послуг різноманітною сільськогосподарською технікою, а також насіннєвий бізнес.

Вчитель вписує в нашу біографію одну з перших сторінок. Саме вчителі, коли ми цього ще навіть не усвідомлюємо, вчать нас розбиратися в навколишньому світі, у складних людських взаєминах, допомагають опановувати професію, дають путівку в життя.

Василь Марочко народився 4 квітня 1947 року. Народився в пору, коли весна вже по-справжньому пробудилася і квітує на повну силу. І тому, мабуть, душу дістав поетичну, а з-під його пера змогли народитись такі душевні рядки:

На минулому тижні за ініціативи голови райдержадміністрації Володимира Потапенка в актовому залі Шполянської дитячої школи мистецтв відбулася зустріч з родиною В’ячеслава Чорновола: сестрою Валентиною Максимівною та сином Тарасом В’ячеславовичем, а також директором музею-садиби В.Чорновола у Вільхівці, що на Звенигородщині,  Василем Стрижиусом.

На Черкащині 2017-й рік оголосили роком В’ячеслава Чорновола.
Відповідне розпорядження підписав голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Уже почала працювати новостворена робоча група, яка відповідає за організацію заходів із святкування 80-річчя від дня народження В’ячеслава Чорновола. Це має важливе значення не лише для вшанування пам’яті видатного земляка, а й для кожного українця, вважають на Черкащині.

21 січня 2007 року стали на рушник син шполянки Галини Гончаренко Михайло і дівчина з Вінничини Наталка. Як зізнається Галина Петрівна, того дня син привів у дім не невістку — Наталя стала для своєї нової родини рідною…

— Моя Наталочка все вміє, — перераховує Галина Петрівна, — і зварити смачно, і спекти, а шити і майструвати різні вироби як любить!

Наталія Гончаренко, як і її чоловік, закінчила Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького. Вона вчитель англійської мови. Своїми уміннями і знаннями молодий учитель щедро ділилася з учнями Антонівського навчально-виховного комплексу, де трудилася до декретної відпустки. Та працювати далі не склалося. Життя повернуло так, що вже багато років Наталія вимушена доглядати старшу донечку Настуню, але оптимізм і віра у добро не дозволяють молодій жінці зігнутися перед життєвими труднощами, пригасити у ній вогник добра до людей.

Нині в родині Михайла і Наталії підростає ще одна донечка – Катруся. Як тато – метка і співуча, як мама — творча і тонка особистість. Дівча годинами може спостерігати за спритними маминими руками, які й сестричку встигають доглянути, й обід приготувати, а у вільну хвилину створюють таку красу зі стрічок, бісеру та інших матеріалів, що у Катрусі й дух перехоплює. А ще мама дуже хоче, аби її Катруся змалечку опанувала англійську мову, тож і займається з донькою постійно. Таткові на день народження дівчинка самостійно вишила бісером маленьку картинку. Щоправда, й мама допомагала, та не за горами вже той час, коли Катруся вправно виготовлятиме різноманітні вироби. Обручі на волосся, різноманітні прикраси для волосся зі стрічок, брошки на сукні, вишукане намисто з бісеру — Наталія виготовляє усю цю красу на замовлення. Нещодавно, розповіла Галина Петрівна, молодій майстрині замовили оздоблення весілля на морський лад (наречений був моряком), тож тут вже розігралася фантазія майстра, такі гарні оздоби виготовили вправні руки Наталії.

— Я вдячна долі, що вона послала мені таку невісточку, а синові — вірну і хорошу дружину, — з нотками сліз щастя у голосі зізнається Галина Петрівна. — Нехай її матуся Галина Кирилівна, її улюблені тітоньки Катерина і Валентина, вся родина на Вінничині знають, що ми вдячні їм за Наталочку — за її працелюбність, добру вдачу, хороше ставлення до оточуючих. Попри життєві випробування і труднощі, вона завжди випромінює світло. Її душа відкрита як для рідних людей, так і для знайомих і друзів. Вона з любов’ю ставиться до мене, до свекра, до бабусі Надії, якій вже понад 90 літ. І ми усі теж дуже полюбили її за ці 10 років, що вона поруч з сином.

Галина Петрівна завітала до редакції, аби привітати невісточку з наступаючим Міжнародним днем 8 Березня, першим десятиліттям шлюбу не з порожніми руками. Жінка принесла вироби Наталії, аби показати, яка краса виходить з-під рук її дорогої невістки (на фото справа). «Наталія з радістю поділиться своїм вмінням, — запевнила Галина Петрівна. — Варто лише зателефонувати їй за номером 0975766438 і у вашій колекції з’явиться річ ручної роботи, в яку вклала свою душу наша Наталочка».

Катерина Вальчиковська

41 рік тому Людмила Булченко переїхала з обласного центру до Шполи. А вже за рік, вийшовши з декрету, жінка влаштувалася працювати у місцеве відділення зв’язку листоношею. Роки так швидко летять, що вже у березні 2017 року минає 40 років, як Людмила Дмитрівна працює листоношею. Жінка мало не щодня торує шлях до своїх читачів знайомими вулицями і провулками. Для когось вона «Людочка», для когось «Людмила Дмитрівна», а загалом — цікавий співрозмовник, добра душею людина.

Ще наприкінці 1979-го радянська пропаганда успішно зомбувала людську свідомість про миролюбність обмеженого контингенту в Афганістані, посаджені дерева, відремонтовані нашими солдатами школи, гуманітарну допомогу... Це вже згодом, коли почали прилітати «чорні тюльпани» зі скорботним вантажем у цинкових трунах, від якого матері сходили з розуму, а батьки миттєво сивіли і старіли на десятки років, стало зрозумілим, що в Афганістані війна, на якій вбивають і калічать.

Якось мимоволі довелося стати свідком розмови головного лікаря КЗ «Шполянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Наталії Качан з Лозуватським сільським головою Станіславом Бойком на тему майбутнього укладання договорів між пацієнтами і сімейними лікарями.

У будинку шполян Івана Павловича і Олени Панасівни Пугач в око впадає велика кількість кімнатних квітів. Вони скрізь — на столах, підвіконнях, на підлозі у спеціальних підставках. «Я закохана у квіти з дитинства, — зізнається господиня, — люблю доглядати за ними, а вони відповідають мені буйним цвітінням і зеленою розкішшю».

Серед поля широкого, ніби маленький острівець серед моря-океану, притулився хутірець. Куди не кинь оком — поле. Його ґрунтові дороги бігли до найближчих сіл: Макіївки, Матусова, Лебедина. Найближче до хутора було село Смілянського району Макіївка — всього за 4 км. Вдвічі далі — Матусів, а за десяток кілометрів — Лебедин.

З Миколою Федоровичем Кольвою познайомився нещодавно. Але з першого дня спілкування з цією людиною зрозумів, який він великий професіонал у своїй справі. Це лікар, який віддає всі свої знання, увесь свій професіоналізм хворим.

Давно були в районній бібліотеці? Завітайте, і будете приємно здивовані. Нещодавно тут завершився ремонт коридору першого поверху, замінено вікна на енергозберігаючі, у відділах – нові двері. Ремонтні роботи всередині, втім, як і фасаду бібліотеки, виконала бригада будівельників приватного підприємства «Євробуд - П».

Шполянці Надії Капусті доля подарувала довгий вік. П’ятого лютого вона відзначила свою 90-ту зиму. До хати Надії Еразмівни завітали гості, сестра з племінниками. Приїхали з квітами і подарунками привітати одну з найстарших жителів райцентру і представники районної та міської влади.

На Шполянщині, мабуть, немає людини, яка б стільки перебувала на посаді сільського голови, як очільник Веселого Кута Тетяна Діденко. Шосту каденцію Тетяна Миколаївна очолює виконком сільської ради, працюючи в органах місцевого самоврядування близько трьох десятиліть. Вчора на поріг Тетяни Миколаївни ступив ювілейний день народження.

Навчальний заклад в мальовничій Даріївці гідно відповідав на запити суспільства на відрізку історичного часу минулого століття. З кінця 50-х років там розпочала роботу школа-інтернат, яка пройшла декілька перепрофілювань від загальноосвітньої середньої школи до спеціальної.

У Шполі є люди, які всерйоз займаються кролівництвом, відвідують спеціалізовані виставки, обмінюючись досвідом та набуваючи нових знань. Таке захоплення дозволяє заводити цікаві знайомства, знаходити нових друзів.

Для жительки Лип’янки Оксани Антонівни Мандебури 23 січня — день особливий. Вчитель з більш ніж сорокарічним стажем роботи, шанована в селі людина, вона відзначила 90-літній ювілей.

Володимиру Флоріановичу Зданевичу 20 лютого виповнюється 90 років. Заслужений дорожник України, Заслужений будівельник України, Почесний громадянин Шполи — це далеко неповний перелік у трудовій біографії Володимира Флоріановича, що нараховує ледве не сім десятків років.

Якось головного лікаря райлікарні Василя Уманця запитали, як він вправляється вирішувати господарчі питання та ще й виконувати обов’язки лікаря-травматолога.

З відповіддю Василь Петрович не забарився: «Я вдень завгосп, а вночі травматолог». Сказане це було з притаманним для головного лікаря гумором. Але недарма в народі кажуть, як скажеш, так і відгукнеться.

Електромонтер оперативно-виїзної бригади Шполянського підрозділу ПАТ «Черкасиобленерго» Анатолій Кучер — один із найдосвідченіших працівників підприємства. Тут він добре знає всіх більше сотні колег, і всі знають, шанують його, адже в енергетичній галузі Анатолій Олексійович трудиться тридцять сьомий рік. Нещодавно з нагоди професійного свята А.О.Кучеру вручено нагрудний знак «Відмінник енергетики України».

Десятого січня 75-річний ювілей ступить на поріг шполянина, ветерана праці Василя Васильовича Чепура, який все своє трудове життя присвятив роботі у газовому господарстві. А це немало-небагато — майже чотири десятиліття.

Актуальні новини

Поросятко без довідки ветеринара несе небезпеку, або як влада зреагувала на критику ветеранів

on 16 листопада 2017

Минулої суботи і неділі на центральному ринку за участі представників правоохоронних органів, Держпродспоживслужби, лабораторії ветеринарної медицини та районного споживчого товариства...

Годуємо Європу?

on 09 листопада 2017

Експорт харчів та аграрної продукції до країн ЄС нинішнього року порівняно з минулим зріс на 39,8%, сягнувши 4,177 млрд. дол....

У «Престижі» відкриють промтоварний магазин

on 09 листопада 2017

На першому поверсі супермаркету «Престиж» тривають ремонтні роботи. Усі відділи, які працювали на першому поверсі, перенесено на другий. А шполяни...

Школи зобов’язали опублікувати фінансову звітність

on 09 листопада 2017

Школи зобов’язані опублікувати свою фінансову звітність за доходами і видатками до 1 грудня, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

Європа з’їла наші яйця!

on 09 листопада 2017

Чому різко підскочили ціни? Українці по своїх спорожнілих гаманцях відчули ріст агроекспорту.

Шполянську міськраду визнали порушником закону

on 02 листопада 2017

Виконавчий комітет Шполянської міської ради не провів конкурс на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у межах міста Шпола....

Депутат Богач відщипнув у кума земельку

on 02 листопада 2017

Нещодавно розповсюдилася інформація, що депутат об’єднаної територіальної громади, він же директор СТОВ «Маяк-Агро» (підприємство є складовою частиною СТОВ «ЛНЗ -Агро»)...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.