­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
П'ятниця, 24 травня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < вересня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Перше знайомство з матусянином Миколою Щербатюком відбулося по телефону. Микола Панасович пропонував розповісти про своє несподіване видужання від важкої недуги, цукрового діабету, який багато років заважав нормально жити.

— З діагнозом цукровий діабет я жив років зо тридцять, з яких два десятиліття двічі на день вводив собі інсулін, — розповідає Микола Панасович. — Полегшення не наставало, натомість час від часу мусив їхати до столиці на операції. Спершу внаслідок ускладнень хвороби позбувся пальця, а потім раз за разом — вже півстопи. Та під час розмови з товаришем, який також страждав від діабету, випадково дізнався, що у тому столичному лікувальному закладі, куди їздив багато років, за новою методикою назавжди виліковують від цукрового діабету! Щоправда, для цього довелося погодитися на ще одну операцію.

Раніше ж я тільки й знав, що стежити, аби не з’їсти зайвого та не погіршувати далі свій стан здоров’я. А після лікування і солодке пив та їв, проте рівень цукру все одно не підвищувався понад норму. Разом з тим  минулися і постійні набряки. Це було майже п’ять років тому, коли рівень цукру у крові став до норми 4,5. Зараз вже забув, як то пити чай без цукру та щодня «колоти» інсулін.

Працював Микола Панасович заступником голови колгоспу «Комуніст» з будівництва, газифікації, а певний час і головою колгоспу у Надточаївці.

— Трудитися довелося у роки, коли зводилися колгоспні будинки на центральній вулиці Матусова. Тоді в господарстві діяли три бригади будівельників, зусиллями яких зводилося житло для спеціалістів, будинок культури та інші соціальні заклади. Час був такий, що кошти ніби й були, а будівельні матеріали не так вже й просто дістати. Тож довелося попоїздити колишнім союзом, шукаючи будматеріали і пальне для транспорту сільгосппідприємства, аби не виникало затримок в ході роботи, — ділиться спогадами М.П. Щербатюк. — У період розпаду колективних господарств отримала наша родина і досвід фермерства, обробляли поля, а було, що й утримували шість корів.

За більш ніж п’ятдесят років спільного подружнього життя Микола Панасович зі своєю дружиною Ніною Андріянівною звикли багато трудитися. І зараз, коли кожному більше сімдесяти, не збираються сидіти склавши руки.

— Чекаємо, коли вже упевненіше зблисне сонце, підсушить землю, та будемо братися до роботи на вулиці, — зауважує господар.

А дружина, не чекаючи весни, ще на початку лютого взялася за вирощування розсади перцю.

Цікава трудова біографія і в Ніни Андріянівни, яка працювала у колгоспі агрохіміком, агрономом-овочівником.

— Свого часу була бригадиром городньої бригади у колишньому колгоспі «Комуніст», а також головою профкому. До складу профспілкового комітету на той час входило півтори тисячі членів, — розповідає вона. — Нелегко було впоратися з усіма обов’язками, коли вдома підростали двоє малих синочків, а на полі посівна чи обробіток посівів. Та завжди мала підтримку від свого керівника Володимира Івановича Кравченка. Чимало роботи було і в профкомі. Зараз і уявити важко, однак попри щільний графік знаходила час для участі в художній самодіяльності сільського будинку культури. До слова, у нашому господарстві першими серед городніх бригад району висіяли цибулю широкорядним способом, підгледівши таку новинку в Леськах Черкаського району. Та й вродила вона велика, розкішна. Здавали її в заготконтору і навіть з Білорусі приїжджали вантажівки по той овоч. Як не крути, а раніше було простіше займатися овочівництвом, бо не виникало потреби думати про збут продукції, як тепер.

Не одне десятиліття минуло, відколи вийшла на заслужений відпочинок, однак не припинила займатися вирощуванням плодових дерев і кущів, квітів.

Зараз Н.А.Щербатюк знаходить натхнення, вирощуючи розсаду у теплиці, обходить насадження малини, суниці. На їхньому з чоловіком подвір’ї серед різноманітних рослин є навіть кущі сакури, улюблениці господині королівські лілії. Настоянкою з її пелюсток вона лікує мозолі. Знає й інші народні рецепти, як подолати різні недуги.

Ольга Качан

Актуальні новини

Торгівля землею: чи готова Україна до відкритого ринку?

on 17 травня 2019

Більшість українців, як і раніше, не готові продавати свою землю. Соціологічне дослідження групи «Рейтинг» показало, що 72% громадян виступають проти...

Хто отримуватиме субсидію готівкою?

on 17 травня 2019

Вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 373 „Деякі питання надання житлових субсидій...

Місцеві інспекції з праці – поза законом?

on 17 травня 2019

14 травня Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову в судовій справі, якою задоволено позов підприємців, та визнано нечинною постанову Кабінету...

У червні українці двічі відпочиватимуть три дні поспіль

on 17 травня 2019

У червні українці відпочиватимуть три дні поспіль двічі. Причиною тому - Трійця і День Конституції.

В.О. старости звільнили від кримінальної відповідальності

on 09 травня 2019

На Шполянщині не раз траплялося, що сільських голів звинувачували у перевищенні своїх повноважень і вчиненні правопорушень. Один з них —...

Чи хочуть шполяни в ОСББ?

on 09 травня 2019

Незрозуміла на перший погляд абревіатура ОСББ — означає Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

У двох районах Черкащини – жодної ОТГ

on 09 травня 2019

533 населені пункти Черкаської області ще не створили об’єднаних територіальних громад. Це понад 62% від загальної кількості. Про це повідомили у...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.