­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Субота, 15 грудня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < грудня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Днями голова райдержадміністрації Володимир Потапенко відзначив своє 55-річчя. Як в народі кажуть — до старості ще далеко, але життєвий досвід за плечима вже має.

За прожиті роки життя його ніби випробовувало і не один раз, починаючи з самого дитинства. З тих пір залишився сиротою. Так сталося, що йому самому довелося протоптувати собі життєву стежину, незважаючи на її тернистіть.

Ота самостійність навчила його бути серед лідерів, допомагала долати життєві перепони. І характерно, що маючи можливість знайти «тепле» місце, він вибирав складніші життєві випробування. Скажімо, в Білоцерківському сільськогосподарському інституті йому пропонували йти в науку, починаючи з аспірантури, а він вибрав звичайний колгосп та посаду ветлікаря.

З тієї колгоспної посади і почалося його становлення як фахівця та керівника. В перші роки йому не раз доводилося доказувати свою професійну фаховість.

Незважаючи, що старався робити для колективу, на нього писали скарги, після того, як почав впроваджувати метод вирощування телят на відкритому повітрі за будь-якої погоди. Скарги на зразок «видумки молодого ветлікаря залишать ферму без телят».

І невідомо, як би сталося, коли б спершу в колгоспі не порівняли показники виходу телят на фермі, де працював Потапенко, і ще на одній. Вони відрізнялися на користь молодого спеціаліста. А потім районний семінар, де довелося ділитися досвідом перед спеціалістами та керівниками, відкинув всі претензії.

А ось в Ярославці, де колгосп в ті часи був чи не найвідсталішим, коли його обрали, народ почав було спершу говорити, що цей молодий голова через якийсь місяць-другий сам втече. Мовляв, і не такі не витримували. Та не так сталося, як гадалося. Вже через кілька тижнів на нього почали писати скарги, суть яких була в тому, що змушував працювати, а не просто виходити на роботу.

А він сам з ранку до вечора був на фермі та на полі і підлеглим не давав спокою. І вже через кілька років господарство вважалося одним з кращих в районі.

Закладений тоді заділ у виробництві, схоже, працює і сьогодні. Ярославський «Лан» — це єдине в районі господарство, яке залишилося самостійним, маючи рослинницьку й тваринницьку галузі.

Черговим випробуванням в житті стало призначення його головою райдержадміністрації. На посаду Володимир Миколайович прийшов, маючи чималий господарський досвід, а от вміння працювати з представниками різних політичних поглядів нерідко бракувало. На цій основі виникали та й виникають різні непорозуміння. Немало таких, хто в перші місяці та й роки керівництва Потапенка готовий був вклонятися, аби бути поближче до влади, нині почали ставати противниками, оскільки не отримали те, на що сподівалися.

Але Володимиру Потапенку, мабуть, єдиному з усіх голів райдержадміністрацій, які були на цій посаді до нього, доводиться працювати без політичної підтримки в районній раді. Там більшість представники ВО «Черкащани», які в більшості опозиціонують до голови райдержадміністрації. Але незважаючи на такий стан, він своєї позиції не змінює. І ще не було року, коли б освіта та медицина залишилася без зарплати.

Правда, його опоненти не завжди діють відкрито, нерідко вдаються до таких методів, як скарги у вищестоящі інстанції, щоб приїздили, перевіряли, дивись, хтось щось та й знайде. Або розраховують, що у верхах надокучить реагувати на скарги і колись під гарячу руку Потапенко попаде під вердикт.

Нещодавно і сам голова райради Олександр Кузуб на нараді в облдержадміністрації на запитання, хто з голів райрад не знаходить спільної мови з головами райдержадміністрацій, підняв руку (таких було три з більш, як 20 голів). Коли про цей випадок запитали Володимира Потапенка, він махнув рукою: «То нехай скаже про це в очі перед колективом, а то сидить щопонеділка на нараді в райдержадміністрації і ніби в рот води набрав. Тут вже етичні проблеми. І добавити нічого».

Потапенко нерідко гарячкує, може в запалі наговорити щось опоненту, але мине якась година-друга, коли він уже готовий обговорювати проблему знову.

Останнє йому нерідко й заважає. Скажімо, видання, що належить групі компаній «ЛНЗ» і передплачується більшості власникам земельних паїв, ледве не в кожному номері прагне прокритикувати Потапенка. Такий собі психологічний тиск на голову райдержадміністрації. Як він колись висловився, ліплять, аби приліпити та прокритикувати.

Створення об’єднаних територіальних громад принесло свої особливості в роботу, а нерідко й протистояння. Скажімо, первинна медицина району з допомогою депутатів райради перейшла у власність Шполянської ОТГ. А от за її роботу нерідко питають в області і вище у голови райдержадміністрації.

Наслідки непродуманості державної політики в цих перетвореннях вже почали проявлятися. Але там у верхах ще до кінця, схоже, не зрозуміли, який гібрид вони започаткували.

В таких умовах Володимир Миколайович знаходиться ніби між молотом і наковальнею. З одного боку, він зобов’язаний виконувати державну політику, а з іншого — тут на місці, проти місцевих князів ніякої управи не має.

Але Потапенко не був би Потапенком, якби почав вклонятися опонентам та не прагнув виконувати державну політику, нехай вона і не всім подобається.

Отож, нехай вистачить сил і здоров’я долати життєві бар’єри та залишатися таким же відданим життю! Успіхів на благо справи, якій доводиться служити!

Анатолій Вікторук

Актуальні новини

Листонош зобов’язали передплачувати пресу

on 13 грудня 2018

За повідомленням Генерального директора ПАТ «Укрпошта», передплатна кампанія в Україні триває. До завершення передплатної кампанії на наступний рік залишилося менше...

Паспорт — не записник

on 13 грудня 2018

«Щоб не забути номер своєї амбулаторної карти, попросила медсестру написати його в паспорті. Вона зауважила, що робити подібні записи у...

Скільки витрусить зі шполян новорічний стіл Цього року новорічне меню вийде на 20% дорожчим

on 13 грудня 2018

Новий рік на носі і більшість шполянських господинь вже складають святкове меню. Оскільки ціни кусаються і більшість хоче зекономити, тому...

ПРИЙШЛА СУБСИДІЯ. ЯК СПЛАЧУВАТИ СВІЙ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПЛАТІЖ?

on 06 грудня 2018

Як і в минулих опалювальних сезонах, зекономлену субсидію можна використати для оплати в наступному місяці спожитого понад виділену соціальну норму...

Вікна заплуталися в тендерах, як у тенетах

on 06 грудня 2018

Цьогоріч мало відбутися два тендери на закупівлю вікон для навчальних закладів району. За результатами першого з них придбано та встановлено...

Медсестер бракує, та й лікарів теж

on 06 грудня 2018

Не лише проблемою фінансування переймаються сьогодні у Шполянській центральній районній лікарні. Перед медиками вторинної ланки постала ще й нестача кадрів,...

Воєнком Євген Курбет: «Зберігати спокій і бути пильними»

on 06 грудня 2018

Зберігати спокій, бути пильними та звертатися до військових комісаріатів у разі отримання викликів, закликає черкащан обласний військовий комісар Євген Курбет...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.