­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Субота, 15 грудня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < грудня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Будинок жительки Василькова, старенької Ольги Рудь потопає в літній зелені. На подвір’ї походжає птиця і на перший погляд здається, що на вулиці багато подвір’їв схожі один на інший. І в той же час господиня цього двору — одна з найстарших на своїй вулиці і в усьому Василькові з-поміж майже двох тисяч жителів.

— У нашій сім’ї був батько грамотний, бухгалтер, який хотів, аби і його діти отримали фах. До початку Другої світової війни я закінчила сім класів і хотіла вступати вчитися на медсестру. Думала хоча б заочно здобути освіту, бо в той час ні взутися, ні одягтися не було у що, — розповідає свою біографію Ольга Рудь. — Та всі наші плани перекреслила війна. А незабаром мене забрали до Австрії, в Альпи, де три роки трудилася і проживала в одних господарів. Австрійці утримували п’ять корів, свиней, качок та інше господарство.

Старенька додає, що жилося їй на чужині непогано, а господарі дуже хотіли, аби вона там і залишилася.

— У 1944 році, коли німці вже відступали, батько написав мені листа в Австрію. А сталося все от як. Коли фашистів вже оточили наші війська, кілька німецьких солдатів зайшли до батьківської хати, бажаючи обміняти бавовняні ковдри на сало. Батько розповів їм, що його донька перебуває в Австрії. На що німець запропонував написати листа, пообіцявши передати мені, коли поїде з України у відпустку. І таки знайшов мене на чужині той батьковий лист. Коли ж його отримала, розхвилювалася і сама, розчулилися і ті мої земляки, яких також примусово вивезли на роботи до загарбників. Один з-поперед іншого розпитували, яка ж надійшла звістка з Батьківщини, — переповідає бабуся події минулих літ. — Коли до Австрії увійшли радянські війська, я запитала головного серед солдатів, чи можна залишитися тут і надалі жити. «Що ви, — відповів він. — За вас же скільки воювали, скільки крові пролито»! Дев’ятого травня я виїхала додому, попри те, що австрійська господиня і плакала, і сердилася. 25-ого числа вже була у своєму Василькові. А тут — просто страхіття. На шляхах одні бур’яни. Батьківська хата уціліла, як і самі батьки. Погоріли хати у селі лише з боку Шполи.

Роботи вдома було багато, а працювати нічим: трактори і худобу забрали під час окупації. Тож вручну і сіяли, і сапали поля, а коровами заволочували. Війна перешкодила навчанню О.Д.Рудь, а потім, як вона згадує, Йосип Сталін назвав усіх насильно вивезених до Німеччини зрадниками. Остарбайтерам не давали змоги навчатися, здобувати фах.

Згодом Ольга Денисівна вийшла заміж за односельця, народила дітей. Дочекалася онуків і вже має й правнука. Десятого липня О.Д.Рудь відзначила 94-ий день народження. Разом з Васильківським сільським головою її завітали привітати з такими солідними іменинами заступник голови райдержадміністрації Ольга Шпиця та голова районної ради ветеранів війни і праці Володимир Пустовіт. Вони передали вітання від керівників району, продуктовий набір та інші подарунки.

Ольга Денисівна все своє життя важко трудилася на різних колгоспних роботах. І навіть коли до неї завітали представники влади, щойно повернулася з власного городу, де полола бур’ян на картоплі. Щоправда, зважаючи на старість, городиною засаджена у неї зовсім невелика ділянка, та все-таки є біля чого поратися.

Ольга Гриценко

Актуальні новини

Листонош зобов’язали передплачувати пресу

on 13 грудня 2018

За повідомленням Генерального директора ПАТ «Укрпошта», передплатна кампанія в Україні триває. До завершення передплатної кампанії на наступний рік залишилося менше...

Паспорт — не записник

on 13 грудня 2018

«Щоб не забути номер своєї амбулаторної карти, попросила медсестру написати його в паспорті. Вона зауважила, що робити подібні записи у...

Скільки витрусить зі шполян новорічний стіл Цього року новорічне меню вийде на 20% дорожчим

on 13 грудня 2018

Новий рік на носі і більшість шполянських господинь вже складають святкове меню. Оскільки ціни кусаються і більшість хоче зекономити, тому...

ПРИЙШЛА СУБСИДІЯ. ЯК СПЛАЧУВАТИ СВІЙ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПЛАТІЖ?

on 06 грудня 2018

Як і в минулих опалювальних сезонах, зекономлену субсидію можна використати для оплати в наступному місяці спожитого понад виділену соціальну норму...

Вікна заплуталися в тендерах, як у тенетах

on 06 грудня 2018

Цьогоріч мало відбутися два тендери на закупівлю вікон для навчальних закладів району. За результатами першого з них придбано та встановлено...

Медсестер бракує, та й лікарів теж

on 06 грудня 2018

Не лише проблемою фінансування переймаються сьогодні у Шполянській центральній районній лікарні. Перед медиками вторинної ланки постала ще й нестача кадрів,...

Воєнком Євген Курбет: «Зберігати спокій і бути пильними»

on 06 грудня 2018

Зберігати спокій, бути пильними та звертатися до військових комісаріатів у разі отримання викликів, закликає черкащан обласний військовий комісар Євген Курбет...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.