­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Понеділок, 25 березня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < березня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  

Так розповідає про себе Євдокія Іванівна Черкасова, знана і шанована у Лебедині особистість. Знана, бо все своє трудове життя присвятила навчанню і вихованню дітей. Багатьма з них вона сьогодні пишається, а колишні учні не забувають свою учительку і наставницю. А п’ятого квітня вітали Євдокію Іванівну з 75-річним ювілеєм. Шанована квітнева іменинниця односельцями не лише як талановитий педагог, а й як громадський діяч, депутат сільської ради Лебедина багатьох скликань. При цьому вона берегиня щасливої родини, дружина, мама і бабуся.

Подякувати за активну життєву позицію, підтримку у розвитку інфраструктури села у день народження завітали представники районної влади — начальник організаційного відділу Олена Мар’яш, голова районної ради ветеранів війни і праці Володимир Пустовіт, Лебединський сільський голова Олексій Рудас та голова сільської ради ветеранів Микола Волик.

Слово за слово — і складається враження, що Черкасови лебединці з діда-прадіда. Проте Євдокія Іванівна зі своїм чоловіком Миколою Степановичем розповідають, що на Шполянщину вони приїхали з Драбівського та Чорнобаївського районів працювати педагогами після закінчення тоді ще Черкаського педагогічного інституту. Молода пара познайомилася перед вступом до вишу, а рік тому подружжя вже відзначило золоте весілля. При цьому Черкасови зауважують, що роки й десятиліття спільного життя промайнули, як одна мить.

— Я, випускниця-медалістка, щойно блискуче здала вступний екзамен з німецької мови, — згадує ювілярка день, коли познайомилася з майбутнім чоловіком. — Вийшла від екзаменаторів, а під кабінетом стояв Микола з товаришем. Обидва красені у військовій формі, всі дівчата на таких задивлялися. Почали мене розпитувати, аби підказала відповіді на білети. Згодом ми разом навчалися на фізичному факультеті навчального закладу.

Активність Євдокії підмітили ще у вузі, де обрали старостою групи.

— Вперше до Лебедина приїхала на практику, — продовжує вона. — При цьому отримала можливість, крім безпосереднього ознайомлення з професійними обов’язками, ще й заробити свої перші гроші. Спершу приїхала сама у Лебединську школу №2. А мене як навантажили роботою! Думала, що не впораюсь. Проте саме сюди повернулася працювати після отримання диплома і все життя, понад три десятиліття, трудилася вчителем фізики в одній школі, багато років обіймала посаду завуча з виховної роботи.

Про це іменинниця не поспішає розповідати, але кілька десятиліть тому саме вона доклала зусиль, аби в Лебедині забуяли свіжою зеленню парки. Зокрема парк імені ветеранів Великої Вітчизняної війни і сквер біля території колишнього колгоспу «Росія», який на той час очолював А.П.Заєць і підтримав ідею. До 40-річчя Великої Перемоги разом з учнями садили сад Миру біля школи. Кожен учень запам’ятовував своє дерево, а потім під час зустрічей випускників згадували про те. За підтримки керівника іншого колишнього колгоспу ім.Петровського М.Я.Лисенка посадили дерева біля Попового ставка.

— Будучи багато років поспіль депутатом сільради, не могла змиритися, що на моїй вулиці немає асфальтного покриття, — ділиться Є.І.Черкасова. — Шукала можливості вирішити цю проблему, підходів до керівників. Підрядником у цій справі тоді став керівник місцевого господарства М.О.Губа, адже сільська рада на той час не мала права виступати замовником. Так трапилося, що дорогу робили під кінець року, скрізь болото. Дехто вже й дорікати почав, що таке затіяла. Однак вже навесні наступного року вулиця була заасфальтованою. А за підтримки директора насіннєвого заводу В.І.Кравченка на цій та інших вулицях з’явилося газопостачання.

Як і для кожного, найбільшою життєвою цінністю для Євдокії Іванівни та Миколи Степановича Черкасових залишається їхня родина, двоє синів Ігор та Олександр, два онуки й обидва Ярослави. Ювілярка сама змалку залишилася без матері, а батько Іван Климович самотужки, так і не одружившись вдруге, виховав і дав путівку в життя своїм сімом дітям.

Зважаючи на її гідне наслідування родинне життя, свого часу Є.І.Черкасовій довірили почесну справу, запросивши реєструвати шлюби жителів Лебедина.

Через поважний вік Євдокія Іванівна вже на заслуженому відпочинку, та її учні досі дякують вчительці за життєві уроки, за мудрість, а односельці — за багато інших добрих справ.

Ольга Качан

Актуальні новини

Не густо, але підвищать

on 21 березня 2019

Торік завирував чималий скандал, пов’язаний з «Укрпоштою». Менеджмент компанії проводить низку реформ, в основному пов’язаних зі скороченням числа відділень у...

Що буде з пенсіями членів виборчих комісій?

on 21 березня 2019

Як нараховуватиметься пенсія членам виборчих комісій? Адже у передвиборчий період їм виплачується заробітна плата, а як доводилося чути раніше, пенсія...

Матеріальний стимул

on 21 березня 2019

За даними єдиного обліку багатодітних сімей, в Україні станом на 1 січня їх нараховано понад 334 тисячі. В них...

Перехід на літній час: коли переводимо годинник

on 21 березня 2019

Скоро в Україні відбудеться перехід на літній час. У 2019 переводити годинники потрібно в ніч з 30 на 31 березня...

ЛИШЕ ПЕРЕД ВИБОРАМИ ВСІ ЗГАДУЮТЬ ПРО НАРОД

on 21 березня 2019

Напередодні виборів у наших кандидатів проявляється якась дуже щира любов і велика турбота до малозабезпечених та пенсіонерів. Може, це...

Підживлення озимих по мерзло-талому грунті — чи варто проводити даний агрозахід?

on 14 березня 2019

У ранньовесняний період, як і впродовж зими, першочерговим завданням для кожного агронома є моніторинг стану посівів озимих зернових культур. Наскільки...

Зі шполянських магазинів зникнуть книги скарг?

on 14 березня 2019

6 березня Уряд скасував обов’язкове ведення Книги скарг та пропозицій. Рішення затверджено на засідання Уряду шляхом прийняття постанови КМУ «Про...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.