­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Середа, 22 листопада 2017
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < листопада 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      

Борис Корнійович Яценко належить до того покоління, яке сьогодні називають діти війни. Як і в усіх його ровесників в селі, трудова біографія його розпочалася в 14 років в колгоспі в Буртах. До служби в армії встиг попрацювати трактористом, а після чотирирічної служби в армії і закінчення технікуму виконував обов’язки електрика.

Справжній талант Бориса Корнійовича як організатора розкрився, коли його після закінчення Уманського сільськогосподарського інституту призначили в 1971 році агрохіміком, а вже через два роки й головним агрономом. Спершу він очолював рослинницьку галузь в колгоспі в рідному селі, а з 1978 року — в колгоспі ім. Шевченка с. Самгородок Смілянського району.

Урожайність зернових за часів його роботи досягла чи не найвищих показників в області. Озимої пшениці вже в перший рік його роботи головним агрономом зібрали по 60,1 центнера з гектара. Як тоді писали в обласній пресі, «це результат чіткого дотримання технології вирощування культури». Був випущений навіть плакат з передовим досвідом роботи.

І в Буртах, і в Самгородку, загалом щонайменше 10 років урожайність зернових становила 50-60 центнерів з гектара, а цукрових буряків збирали більше 300 центнерів з гектара.

На той час це були врожаї на рівні кращих господарств Черкаської області.

Більше десяти років довелося попрацювати Борису Яценку і заступником голови колгоспу, де він вже відповідав за тваринницьку галузь, яка в ті часи не пасла задніх в районі.

Далі, за часів проголошення незалежності України, аж до виходу на пенсію він трудився в відділі земельних ресурсів.

В селі добро, зроблене кимось з керівників господарства, пам’ятають чимало років. Переповідають з покоління в покоління, хто ж ото зробив добру справу, побудував тваринницьке приміщення чи тракторну бригаду. З ім’ям Бориса Корнійовича пов’язують будівництво дороги з Буртів до Цвітківського відділення.

Приїхав він якось на прийом до тодішнього депутат  Верховної Ради України Олександра Миколайовича Ткаченка. І коли Олександр Миколайович запитав, що його привело, Борис Корнійович попросив вирішити проблему з дорогою до відділення.

З Києва приїхали спеціалісти, виготовили документацію, виділили й кошти на дорогу, але будівництво її з невідомих причин не розпочалося. Кілька разів Яценку довелося ще їздити в Київ до Олександра Миколайовича, аж доки останній попередив керівників району, що приїде восени на відкриття дороги, а коли вона буде не зроблена, то відповідальним не поздоровиться.

Отак був покладений початок її спорудження.

Вже четвертий рік Борис Корнійович очолює ветеранську організацію села, на цій посаді прагне бути корисним людям. Якось, приїхавши в район, завітав в автотранспортне підприємство і запропонував перевізникам організувати один з маршрутів на Київ не через В’язівок і Городище, а через Бурти і ще 5-6 сіл Городищенського району. Доводив, що в кожному з сіл знайдеться від 2 до 4 пасажирів, бажаючих доїхати якщо не в Київ, то до райцентру. На підприємстві пообіцяли вивчити дане питання, але вже минув не один місяць, а відповіді голова ветеранської організації так і не отримав.

Як сам пояснює: «Ще трохи почекаю, а потім буду знову нагадувати про свою пропозицію». Звичка доводити все до логічного завершення і добиватися свого, у нього залишилася ще з часів, коли працював головним агрономом.

Такі, як він, не завжди зручні відвідувачі для керівників різних рангів та мастей. Правда, й Борис Корнійович не звик відступати.

Днями Борис Корнійович Яценко підбиватиме підсумки свого вісімдесятирічного життя і розміняє дев’ятий десяток. У районній раді ветеранів, готуючись до вітань своєму колезі, бажають всіх гараздів сільському голові ветеранів, аби зміг вирішити ще не одну добру справу на благо своїх односельців.     

Анатолій Вікторук

Актуальні новини

Поросятко без довідки ветеринара несе небезпеку, або як влада зреагувала на критику ветеранів

on 16 листопада 2017

Минулої суботи і неділі на центральному ринку за участі представників правоохоронних органів, Держпродспоживслужби, лабораторії ветеринарної медицини та районного споживчого товариства...

Годуємо Європу?

on 09 листопада 2017

Експорт харчів та аграрної продукції до країн ЄС нинішнього року порівняно з минулим зріс на 39,8%, сягнувши 4,177 млрд. дол....

У «Престижі» відкриють промтоварний магазин

on 09 листопада 2017

На першому поверсі супермаркету «Престиж» тривають ремонтні роботи. Усі відділи, які працювали на першому поверсі, перенесено на другий. А шполяни...

Школи зобов’язали опублікувати фінансову звітність

on 09 листопада 2017

Школи зобов’язані опублікувати свою фінансову звітність за доходами і видатками до 1 грудня, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

Європа з’їла наші яйця!

on 09 листопада 2017

Чому різко підскочили ціни? Українці по своїх спорожнілих гаманцях відчули ріст агроекспорту.

Шполянську міськраду визнали порушником закону

on 02 листопада 2017

Виконавчий комітет Шполянської міської ради не провів конкурс на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у межах міста Шпола....

Депутат Богач відщипнув у кума земельку

on 02 листопада 2017

Нещодавно розповсюдилася інформація, що депутат об’єднаної територіальної громади, він же директор СТОВ «Маяк-Агро» (підприємство є складовою частиною СТОВ «ЛНЗ -Агро»)...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.