­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Четвер, 18 січня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < листопада 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      

Справжня дружба триває роками, а то й десятиліттями. Щасливий той, хто має таких друзів, до яких можна у будь-який час прийти, зателефонувати, які підтримають у біді і щиро порадуються в радості. Є така подруга і в мене — це моя кума Марія Григорівна Бойко, яка днями відзначатиме 80-річчя.

З дитинства життя не балувало Марію, яка народилася й виросла в Пищиках Іркліївського, а нині Чорнобаївського району. В 1941 році її батька забрали на фронт, тож мати з трьома дітьми сповна спробувала гіркий смак тяжкої самотньої долі. Тато з війни не повернувся, а Марійці довелося допомагати мамі. Тяжко трудилася жінка, ще тяжче доводилося дітям. То телята колгоспні пасли, то їсти варили. Тож, як згадує Марія Григорівна, багатьох професій її навчило життя.

Та найзаповітнішій мрії дівчини – стати агрономом, не судилося збутися. Після закінчення 10 класів пішла працювати, не до навчання було. Трудилася робочою на Черкаському рафінадному заводі. Важко було молодій дівчині щодня долати великі відстані на роботу, а особливо взимку. Дуже втомлювалася, і на квартирі, яку винаймала, як то кажуть, падала з ніг. Здобути освіту Марії допомогла сестра, яка влаштувала на навчання до автошколи. Після її закінчення Марія отримала спеціальність «диспетчер-нормувальник» і направлення на роботу в Шполу.

Так наш райцентр став рідним для Марії Бойко. Тут вона знайшла своє кохання, народила доньку, трудилася диспетчером в автоколоні.

Маючи за плечима роки роботи і родину, згодом знову Марії Григорівні довелося стати студенткою. Під час роботи в райпромкомбінаті їй довелося навчатися в Ірпінському індустріальному технікумі. Зізнається, що важко було суміщати роботу, родину і навчання. Та до труднощів жінці не звикати – все подолала, освіту здобула.

Сьогодні кожну подію в своєму житті ювілярка пам’ятає, вдячна Богу за дружну родину, внуків і улюблених правнучок-близняток. Кохається в квітах, любить, коли на поріг стають рідні і близькі люди. За її доброзичливість і людяність, любов до нас хочеться побажати їй здоров’я і миру – в душі й навколо.

Валентина Борозніченко, донька, внуки, правнучки

Актуальні новини

Проекти і реальність: Хто покарає міського голову за невиконання закону?

on 18 січня 2018

Від 1 січня 2018 року в Україні встановлюється заборона на захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Водночас, українців зобов’язують сортувати сміття....

14 випадків кору зафіксовано на Черкащині

on 18 січня 2018

Так, у Золотоніському районі зареєстровано 10 випадків захворювання на кір, Лисянському районі – 2, Звенигородському та Маньківському районах по 1....

Зупинки будуть з кіосками

on 18 січня 2018

— Що за нові зупинки з кіосками почали встановлювати у центрі міста? І що там продаватимуть? Людмила Д., м.Шпола

Необережність убиває

on 18 січня 2018

Держслужба з надзвичайних ситуацій оприлюднила трагічні цифри — рік щойно почався, а вже 95 українців загинули у вогні. Рятувальники наголошують:...

На зміну «Синьому киту» прийшла «Червона сова»

on 18 січня 2018

В Україні набирає обертів нова суїцидальна гра «Червона сова». Принцип гри такий самий, як і у сумнозвісних «Синіх китів». Спочатку...

Загинув на свято

on 18 січня 2018

Рятувальники неодноразово попереджали про обережність поводження на льоду, та, на жаль, не всі цих рекомендацій дотримуються.

Шполяни обирають Польщу

on 11 січня 2018

У кількох торгівельних закладах райцентру з початку нового року з’явилися оголошення про те, що на роботу потрібні продавці. У розмові...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.