­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
П'ятниця, 19 січня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < січня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        

Володимир Володимирович Коломієць з Капустиного, зайшовши до редакції, несміливо почав розповідати про причину свого приходу. «Прийшов за наполяганням внучки Юлії, – почав розповідь.

- Вона навчається в Київському університеті ім. Шевченка. І як тільки розмовляємо, так вона й нагадує мені, щоб в редакцію відніс розповідь про мого батька, на жаль, покійного, Коломійця Володимира Йосиповича, який жив в Станіславчику. Внуки і правнуки вважають його героєм. Йому довелося пройти шляхом війни та брати участь в параді Перемоги на Красній площі.

Оце я й виконую її прохання».

Ось що написали під заголовком «Пишаємося героями своєї родини» правнуки Володимира Йосиповича.


«Наш прадідусь-герой Коломієць Володимир Йосипович народився 1911 року в с. Станіславчик Київської обл. (нині Черкащина) в сім’ї селянина.У 18 років Володимир разом із товаришем подався на заробітки в Середню Азію. Будували там Каракумський канал. З 1930 по 1933 роки юнаки були солдатами Робітничо-Селянської Червоної Армії. Непомітно підкрався зловісний 1941 рік - на той час вже люблячий чоловік, батько змушений був попрощатися із сім’єю і стати у лави захисників Вітчизни. Служив у гірській дивізії. Він був командиром одного з відділень, сержантом за званням та зв’язківцем за спеціальністю. Перше бойове хрещення Володимир пройшов на Кавказі, відтоді проніс через життя і перше враження воєнних років. Він був першокласним стрільцем. Якось над штабом дивізії кружляв німецький літак, скерований в цю місцевість для розвідки. Його пілот спокійно виконував своє завдання без будь-якого страху, чим дуже занепокоїв і розлютив солдатів.Командир віддав наказ вистрелити, виконавцем якого став Володимир. Він на мить прицілився - і збив фашистський літак з першого пострілу з простої гвинтівки. Збитий літак стрімко наближався до землі, а прадідуся винагородили його першої медаллю «Отличный стрелок». У процесі бойових дій різних років війни гірська дивізія визволяла не лише Кавказ, а й Крим, Карпати, території Австрії, Угорщини, Чехословаччини. А одного разу на Кубані довелося навіть боротися за виживання на забутому острові. З 18 років і аж до закінчення війни Володимир не був удома. Останньою справою дивізії були визволення Праги 13 травня 1945 року. Радісну звістку Святої Перемоги зустріли у Чехословаччині.А вже 24 червня 1945 року в Москві відбулася масштабна історична  подія - парад Перемоги! Честь бути учасником цього параду випала далеко не кожному військовому, солдати проходили дуже жорсткий відбір. І 34-річний Володимир Коломієць зі свого 5-тисячного полку один був обраний на переможну урочисту ходу. За особливі заслуги перед Батьківщиною отримав багато нагород: орден Червоної Зірки, орден Слави, орден Вітчизняної війни І ступеня, орден «За победу над Германией»; медалі: «За оборону Кавказу», «Отличный стрелок» та інші. Із сім’єю повернувся до рідного Станіславчика. Постійно розповідав дітям та онукам сумні, захоплюючі, героїчні історії про воєнні роки і до кожної оповіді додавав: «Війна - це важка і виснажлива щоденна праця».Записано вдячними правнуками  Юлією та Денисом Колісниками і Віталіною Моторною

 

«Тікай, синку, а я вже стара, мене не тронуть»

Саме так порадила в 1929 році своєму сину мати, коли зрозуміла і побачила, що нова влада за будь-який вчинок чи слово забирає жителів і невідомо куди вони пропадають.

Як не хотілося Володимиру кидати рідну домівку, та все ж прислухався до порад неньки і разом з товаришем подалися на заробітки в Середню Азію, на будівництво Каракумського каналу.

В сім’ї Коломійців було восьмеро дітей (п’ять братів і три сестри). Сім’я залишилася без батька у 1918 році, коли Володимиру Йосиповичу було шість років. На час, коли Володимиру Коломійцю сповнилося 18 років, старші брати й сестри вже жили окремо, а найменший син Федот помер у 19 років.

Найстарший з братів  призову в армію не підлягав, тому участі в Великій Вітчизняній війні не брав. Ще в одного брата Володимира Йосиповича, Семена, була броня, оскільки він працював на залізниці. І лише Володимир Йосипович та брат Петро потрапили на фронт. Останній пропав безвісти і додому не повернувся.

Сестри Єлизавета, Ганна і Лукія цілий вік прожили в Станіславчику.

Сам Коломієць Володимир Йосипович, пройшовши дорогами війни, брав участь у параді Перемоги, повернувся в Станіславчик з дружиною-росіянкою. Старший син Олександр після служби в армії жив в Горьковській області, менший Петро - в Станіславчику, працював механізатором.

А середній Володимир Володимирович, як і батько, працював водієм, але проживає в Капустиному, куди дружину Любов Миколаївну направили працювати педагогом.

Саме він і приніс написану його внуками розповідь про дідуся.

Редакція дякує Володимиру Володимировичу Коломійцю за розповідь про свого батька.

Актуальні новини

Проекти і реальність: Хто покарає міського голову за невиконання закону?

on 18 січня 2018

Від 1 січня 2018 року в Україні встановлюється заборона на захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Водночас, українців зобов’язують сортувати сміття....

14 випадків кору зафіксовано на Черкащині

on 18 січня 2018

Так, у Золотоніському районі зареєстровано 10 випадків захворювання на кір, Лисянському районі – 2, Звенигородському та Маньківському районах по 1....

Зупинки будуть з кіосками

on 18 січня 2018

— Що за нові зупинки з кіосками почали встановлювати у центрі міста? І що там продаватимуть? Людмила Д., м.Шпола

Необережність убиває

on 18 січня 2018

Держслужба з надзвичайних ситуацій оприлюднила трагічні цифри — рік щойно почався, а вже 95 українців загинули у вогні. Рятувальники наголошують:...

На зміну «Синьому киту» прийшла «Червона сова»

on 18 січня 2018

В Україні набирає обертів нова суїцидальна гра «Червона сова». Принцип гри такий самий, як і у сумнозвісних «Синіх китів». Спочатку...

Загинув на свято

on 18 січня 2018

Рятувальники неодноразово попереджали про обережність поводження на льоду, та, на жаль, не всі цих рекомендацій дотримуються.

Шполяни обирають Польщу

on 11 січня 2018

У кількох торгівельних закладах райцентру з початку нового року з’явилися оголошення про те, що на роботу потрібні продавці. У розмові...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.