­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Понеділок, 23 липня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < липня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

 

28 квітня відзначила 90 років з дня народження жителька Василькова Ганна Данилівна Бурлака. І хоч у такому віці стареньким уже не надто хочеться святкувати, та кажуть мудрі люди, що подібний ювілей — то справжнє свято, позаяк далеко не кожному Бог відміряє такого довгого віку.

Мабуть, варто додати: ще й при такому-сякому здоров’ї та при світлій пам’яті. Все це — про ювілярку. Одне лиш вона того весняного дня, коли вишневий цвіт на вулиці змінювався яблуневим, призабула — те, що в останні дні квітня її день народження. Цю прикрість виправили представники районної і сільської влади. Завітавши з квітами і подарунками до оселі Ганни Данилівни, заступник голови райдержадміністрації Ольга Шпиця, голова районної ради ветеранів війни і праці Володимир Пустовіт та Васильківський сільський голова Іван Дубина жартома поцікавилися у господині, яка сама відкрила двері гостям:

— Це ж у вас сьогодні ювілей?

— А я й не знаю!.. — щиро зізналася бабуся, однак запросила до хати прибулих, зрадівши спілкуванню. Його, як відомо, так не вистачає самотнім людям.

У хаті старенької тепло, проте вона і в приміщенні, і навіть на вулицю виходить босоніж. Згодом зізнається, що так звикла. Донедавна, як «вибігала» навіть взимку до криниці, що біля хати, витягнути води, то теж не взувала ні шкарпеток, ні черевиків. Хтозна, може, то і є один з секретів довголіття однієї зі старійшин Василькова.

У хаті бабуся Ганна обмовилася:

— Оце щоб вам не заважати, я вилізу на лежанку, — і бабуся поспішила та, незважаючи на старість, миттю опинилася біля грубки.

Розповіла, що найнеобхідніше — натопити в хаті, зварити їсти — їй допомагає племінник Анатолій Ульяніцький, який проживає неподалік.

— Коли помирала його мати, а моя сестра, наказувала синові, аби тримався тітки. От він і допомагає, — пояснює ювілярка.

Про своє життя вона оповідає ніби жартома, хоч юність, та й зрілі роки не балували її. Такий тоді був час непростий. Власної сім’ї, дітей Ганна Данилівна не має.

— Хто мене таку, сім разів негарну візьме?! — усміхаючись, відповідає на запитання про сім’ю.

Хоча причина, очевидно, не в красі, а в тому, що у післявоєнні роки багато чоловіків і навіть юнаків не повернулися з фронту. Тож багато наречених, жінок залишилися як не вдовами, то вік дівували.

Г.Д.Бурлака чітко пам’ятає, що має 42 роки трудового стажу. Багато робіт вона виконувала ну зовсім нежіночих. В роки окупації корінна васильківчанка разом з односельцями ночами копали окопи чи, як називає, траншеї від широкої дороги до кар’єру.

— У Капустиному, Іскреному стояли німці. А нас, дівчат, вночі на те копання супроводжував солдат. Так само, з ним, під покровом ночі і поверталися, — додає жінка.

Про роботу в колгоспі згадує неохоче, зізнаючись, що майже у ньому не була.

— У колгоспі тяжко працювали, а писали лише трудодні. Якось зустріла знайому, а вона й каже: «Ти плюнь на те все! Поїхали зі мною на Донбас, там хоч заробити можна!»

— Так мене ж без паспорта нікуди не візьмуть!

— Підемо до вербовщика, він щось придумає. Запише, що ти їдеш на цілину, а насправді — на Донбас, — пояснила знаюча приятелька.

Так Ганну доля закинула на схід України, де вона п’ять років трудилася шахтарем. Після повернення до Василькова чверть століття працювала на випалюванні цегли на місцевому цегельному заводі.

Розказуючи про своє життя, бабуся Ганна не забула подякувати гостям за те, що цікавляться її історією. І відразу, без окулярів прочитала вітальну листівку від районної влади. Окуляри вона вдягає лиш тоді, коли читає газети, зокрема «Шполянські вісті». А періодики в старенької вистачає біля лежанки. Тож і на старості Г.Д.Бурлаці не нудно.

Ольга Гриценко

Актуальні новини

Губить людей не вода...

on 20 липня 2018

Згідно з Всесвітнім рейтингом здоров’я, наша держава — 14-та із 183 країн за кількістю смертей, спричинених уживанням алкогольних напоїв (у...

Хто «гальмує» пільгове перевезення

on 20 липня 2018

Відбулося засідання комісії під головуванням заступника голови райдержадміністрації Ольги Шпиці, на якому спільно з сільськими головами обговорювалося питання пільгового перевезення...

А пенсіонери й не знають, що воно, оте ОТГ

on 13 липня 2018

Павлівка завжди була частиною Матусова і водночас вважалася ніби відокремленою. Багато років тут діяв успішний і знаменитий Матусівський радгосп, де...

В газети розширилася географія читачів

on 05 липня 2018

Другий рік розпочався, як редакція газети «Шполянські вісті» після роздержавлення шляхом перетворення стала ТОВ «Редакція газети «Шполянські вісті» і випускає...

Забудовники платять свої кошти, через бездіяльність міськради

on 05 липня 2018

Проблема з оновленням (коригуванням) генерального плану Шполи виникла не сьогодні і не вчора. Її вже називають «проблемою з бородою». Справа...

ЗАЯВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

on 05 липня 2018

У День Конституції України Національна асоціація українських медіа (НАУМ) нагадує можновладцям, що право громадян на інформацію має найвищий конституційний захист....

За красою ставайте… у чергу

on 05 липня 2018

З одного боку, проблем в українців, як і в земляків-шполян, сьогодні вистачає. З іншого боку, наші жінки, якими б не...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.