­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Неділя, 22 липня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < березня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
    1 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

Біографія Володимира Олександровича Колотила – цілком звичайна для його покоління. Народився Володимир в сім’ї військового. Довелося побувати на Далекому Сході, де батько служив, в Монголії і Китаї, а виріс в селі Ярославка. Батьки працювали у місцевому колгоспі, адже з діда-прадіда у сім’ї в пошані була праця хлібороба, тож від батьків і дідів з дитинства Володимир Олександрович і перейняв любов до землі.

Через все своє життя він проніс відповідальність – не підвести, а тим більше не осоромити батька, учасника параду Перемоги, який крокував третім у першій шерензі воїнів-переможців. Авторитет батька завжди допомагав йому жити, допомагає й нині. Сам Володимир Олександрович вже має дітей і онуків, але батькове слово – виважене й справедливе слугує для нього дороговказом.

Те особливе почуття: бути серед людей, керувати ними, але ніколи не демонструвати підлеглим свою зверхність — один з його основних принципів.

Багато років тому Володимир Олександрович створив ТОВ «Сільгосптехніка», а за час, що очолює його, вивів сільгосппідприємство у лідери сільськогосподарського виробництва району. І не лише врожаями славиться підприємство.

На нарадах за участю сільгоспвиробників району Колотила часто ставлять у приклад, адже і зарплата у «Сільгосптехніці» - одна з найвищих в галузі, і з пайовиками тут розраховуються вчасно і за високим відсотком, якщо не сказати, що найвищим в районі.

Володимир Олександрович не вважає це чимось особливим, бо звик саме так, по совісті, ставитися і до працюючих, і до пайовиків. Не один раз директор повторював: «Хтось називає це щедрістю, але я цього слова не вживаю. Просто вважаю, що селянин-орендодавець заслуговує на людське ставлення до себе. Один з показників цієї самої людяності – справедливий розрахунок за орендовану землю».

Хоча керівник і не полюбляє вживати слово «щедрість», та все ж у сфері соціальної допомоги очолюване ним підприємство – серед кращих. З перших днів початку військових дій на сході нашої країни Володимир Колотило взявся допомагати армійцям. Продукти харчування, два КамАЗи, кошти, перераховані на потреби військових, — ось неповний список добрих справ Володимира Олександровича. Не відмовляє в допомозі шполянам – саме за це наприкінці минулого року в День міста Володимир Олександрович отримав звання «Людина року» у номінації «Меценат року».

Сільський голова з Лип’янки Сергій Іщенко якось звернувся до редакції з проханням подякувати В.Колотилу за виділені кошти на придбання вікон для школи. «Тільки щоб Володимир Олександрович не знав, — попросив очільник Лип’янської громади, — не любить він, коли його хвалять за добрі справи, нехай наша подяка буде для нього несподіванкою». Не лише в Лип’янці вдячні керівнику — допомагало товариство Лебединській, Товмацькій громадам. В Лебедині в ремонті пам’ятки культури – вітряка чималий внесок товариства, а в Товмачі завдяки В.О. Колотилу з’явився новий дитячий майданчик вартістю 46 тисяч гривень. Також завдяки наполегливості директора у бібліотеці найменшого села району – Кавунівки з’явився комп’ютер й інтернет.

— Докласти зусиль, аби покращити життя людей, це покликання кожного з нас, де б ми не працювали, — переконаний Володимир Олександрович.

Цими словами він керується протягом усього свого життя, а ще вважає, що кожен керівник передусім має бути Людиною, тоді не соромно буде землякам в очі дивитися.

Ті, хто пропрацював з Колотилом не один десяток років, відзначають ще одну особливу рису — він ніколи дарма не каратиме, а поступить таким чином, що людині самій стає незручно за свій вчинок. Таких керівників зараз дійсно мало залишилося. Хоча сам Володимир Олександрович, коли про це заходить мова, лише відмахується: «Та звичайний я, звичайний». І доповнює: «То зі мною трудяться працелюби, з якими можна будь-які проблеми вирішувати».

Скажете, скромність? Мабуть, тут щось більше. Він ніколи не промовив негативного про минуле, а взяти в майбутнє прагне все краще і розвивати його, аби людям жилося легше навіть в наші непевні часи.

Саме тому він вирішив балотуватися в депутати по першому виборчому окрузі до Шполянської міської ради об’єднаної територіальної громади, аби відстоювати права виборців, які живуть поряд і в яких життєвих проблем чимало.

Катерина Вальчиковська

Актуальні новини

Губить людей не вода...

on 20 липня 2018

Згідно з Всесвітнім рейтингом здоров’я, наша держава — 14-та із 183 країн за кількістю смертей, спричинених уживанням алкогольних напоїв (у...

Хто «гальмує» пільгове перевезення

on 20 липня 2018

Відбулося засідання комісії під головуванням заступника голови райдержадміністрації Ольги Шпиці, на якому спільно з сільськими головами обговорювалося питання пільгового перевезення...

А пенсіонери й не знають, що воно, оте ОТГ

on 13 липня 2018

Павлівка завжди була частиною Матусова і водночас вважалася ніби відокремленою. Багато років тут діяв успішний і знаменитий Матусівський радгосп, де...

В газети розширилася географія читачів

on 05 липня 2018

Другий рік розпочався, як редакція газети «Шполянські вісті» після роздержавлення шляхом перетворення стала ТОВ «Редакція газети «Шполянські вісті» і випускає...

Забудовники платять свої кошти, через бездіяльність міськради

on 05 липня 2018

Проблема з оновленням (коригуванням) генерального плану Шполи виникла не сьогодні і не вчора. Її вже називають «проблемою з бородою». Справа...

ЗАЯВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

on 05 липня 2018

У День Конституції України Національна асоціація українських медіа (НАУМ) нагадує можновладцям, що право громадян на інформацію має найвищий конституційний захист....

За красою ставайте… у чергу

on 05 липня 2018

З одного боку, проблем в українців, як і в земляків-шполян, сьогодні вистачає. З іншого боку, наші жінки, якими б не...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.