­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Неділя, 22 липня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < березня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
    1 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

На минулому тижні за ініціативи голови райдержадміністрації Володимира Потапенка в актовому залі Шполянської дитячої школи мистецтв відбулася зустріч з родиною В’ячеслава Чорновола: сестрою Валентиною Максимівною та сином Тарасом В’ячеславовичем, а також директором музею-садиби В.Чорновола у Вільхівці, що на Звенигородщині,  Василем Стрижиусом.

— Ні про кого з політичних діячів України не написано стільки, скільки про В’ячеслава Максимовича Чорновола, — почала свій виступ Валентина Максимівна. — Писали різне – й хороше, й не дуже, але Чорновіл завжди був в центрі уваги.

Валентина Максимівна зауважила, що її брат був непересічною людиною, яка дуже багато зробила для України і, якби не трагічна смерть, могла б ще послужитися Батьківщині.

— Він завжди був оптимістом, поруч з ним зникала зневіра, з’являлася впевненість і сила, — ці слова Валентини Максимівни викликали оплески серед присутніх.

Валентина Максимівна, розповідаючи про окремі етапи життя політика, звернула увагу, що своїми працями «Правосуддя чи рецидиви терору» і «Лихо з розуму» В’ячеслав Чорновіл відкрив залізну завісу, подарував світу Україну, про яку тоді за кордоном практично нічого не знали, проклав місток між українцями і діаспорою. Саме українська діаспора в майбутньому і стала провісником волевиявлення українців, підтримкою для патріотів – соратників В.Чорновола.

Зі Шполою у родини пов’язані особливі спогади. Колись, в далекому 1937 році був репресований рідний брат батька Петро Йосипович, єдиний з Чорноволів член комуністичної партії. Його перевели на утримання в Шполу, а сестра Мотря роздобула сулію самогону і подалася до Шполи, аби дали дозвіл на передачу. Сулія сотворила диво — продукти Мотря брату передала. А на папірці, в якому були загорнуті харчі і який потім довго зберігали в родині, Петро написав кров’ю: «Мотре, яка зараз влада?» Після цього ніхто й нічого про долю Петра Чорновола не знав. За одними даними, його розстріляли у 1937 році в Умані, за іншими – він загинув у перші дні війни в 1941 році у складі штрафбату.

— Я завжди хотіла бути схожою на брата, — зазначила Валентина Максимівна. — Хоч у нас різниця у віці становить 10 років, та він завжди був поруч зі мною, опікувався. Свого часу готував мене до вступу в інститут. Тепер я опікуюся його пам’яттю, його працею.

Валентина Максимівна підготувала до друку 10 томів праць В’ячеслава Чорновола. Лише один, 3-ій том, виданий за кошти держави. Решту видруковано за кошти діаспори.

— Читаючи сьогодні ці праці, розумієш, що В’ячеслав Максимович ще 30-40 років тому давав в них відповіді на питання про Крим, Донбас, передбачаючи ту ситуацію, яку ми в Україні маємо сьогодні, — резюмувала Валентина Максимівна.

Не робити з Чорновола пам’ятника

За професією молодший син В’ячеслава Чорновола Тарас Чорновіл юрист-міжнародник, довгий час перебував, як і батько, в політиці. Він вважає, що не варто робити з постаті В.Чорновола пам’ятник, не варто «убронзювати» батька.

Тарас В’ячеславович подякував за організовану зустріч, адже Шпола першою на Черкащині, де 2017 рік проголошено роком Чорновола, організувала зустріч з родиною відомого політика.

Не воювати один проти одного закликав присутніх Тарас Чорновіл. Він зазначив: «Сьогодні, коли в України є зовнішній ворог, не можна допускати появи внутрішнього. А ми, без перестанку, воюємо між собою, один проти одного. На жаль, за останні роки в Україні так і не з’явилося соціальної солідарності в суспільстві. Навіть військові дії на сході не можуть повністю примирити суспільство».

Тарас Чорновіл переповів слова батька, який наголошував, що навіть наглядачі в мордовських таборах, де довгий час перебував, так не знущалися над ним, як знущалися свого часу соратники і союзники.

Віра в свою правоту, енергійність і людяність і при цьому надзвичайна мудрість — ось риси, які вирізняли В.Чорновола серед інших.

Тарас В’ячеславович висловив надію, що 10-томне видання праць Чорновола незабаром знайдуть своє відображення й в інтернеті, і кожен зможе прочитати праці політика в онлайні. До речі, видання подарували й Президенту України Петру Порошенку, який час від часу цитує В’ячеслава Максимовича у своїх виступах.

Тарас Чорновіл відповів на запитання присутніх, яких цікавив хід розслідування загибелі В.Чорновола у березні 1999 року, інші питання.

Він вірив в Україну і з цією вірою йшов до кінця

Для директора музею-садиби В’ячеслава Чорновола у Вільхівці Василя Стрижиуса такі зустрічі вже стали частиною його діяльності. Василь Васильович може годинами розповідати про родину В’ячеслава Максимовича. Ось і шполяни почули від нього розповідь про батьків політика, їхні долі, про дитинство В’ячеслава, атмосферу, в якій зростав.

Тато Максим Йосипович був завучем у школі, мама Килина Харитонівна – вчителем молодших класів. З дитинства В’ячеслав увібрав в себе батьківську любов до рідної землі, тож шлях справжнього патріота в нього почався ще з дитинства.

Василь Стрижиус декламував вірші, присвячені татові й мамі В’ячеслава Максимовича, а також запросив на відвідини музею-садиби у Вільхівці. Він зауважив, що вклонитися пам’яті відомого українського політика йдуть не лише українці, а й китайці, іспанці, казахи, німці, білоруси.

В минулому році музей відвідали понад шість тисяч відвідувачів. Цього року, у рік 80-річчя політика, ця цифра буде ще більшою.

До гостей з вітальним словом звернулися голова райдержадміністрації Володимир Потапенко, голова районної ради Олександр Кузуб. Вони висловили надію, що це не останній приїзд Валентини Максимівни і Тараса В’ячеславовича у Шполу і презентували гостям сувенірну продукцію з зображеннями географічного центру України. Та й шполяни отримали дарунок – 10-томне видання праць В’ячеслава Чорновола, а також збірки віршів Василя Стрижиуса.

На закінчення зустрічі представники громадськості поспілкувалися з шанованими гостями, а також отримали можливість сфотографуватися на пам’ять. Валентина Максимівна з радістю поспілкувалася з батьками Юрія Колісника, в домі яких у 1989 році зупинявся В’ячеслав Чорновіл разом з дружиною Атеною Пашко.

Катерина Вальчиковська

Актуальні новини

Губить людей не вода...

on 20 липня 2018

Згідно з Всесвітнім рейтингом здоров’я, наша держава — 14-та із 183 країн за кількістю смертей, спричинених уживанням алкогольних напоїв (у...

Хто «гальмує» пільгове перевезення

on 20 липня 2018

Відбулося засідання комісії під головуванням заступника голови райдержадміністрації Ольги Шпиці, на якому спільно з сільськими головами обговорювалося питання пільгового перевезення...

А пенсіонери й не знають, що воно, оте ОТГ

on 13 липня 2018

Павлівка завжди була частиною Матусова і водночас вважалася ніби відокремленою. Багато років тут діяв успішний і знаменитий Матусівський радгосп, де...

В газети розширилася географія читачів

on 05 липня 2018

Другий рік розпочався, як редакція газети «Шполянські вісті» після роздержавлення шляхом перетворення стала ТОВ «Редакція газети «Шполянські вісті» і випускає...

Забудовники платять свої кошти, через бездіяльність міськради

on 05 липня 2018

Проблема з оновленням (коригуванням) генерального плану Шполи виникла не сьогодні і не вчора. Її вже називають «проблемою з бородою». Справа...

ЗАЯВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

on 05 липня 2018

У День Конституції України Національна асоціація українських медіа (НАУМ) нагадує можновладцям, що право громадян на інформацію має найвищий конституційний захист....

За красою ставайте… у чергу

on 05 липня 2018

З одного боку, проблем в українців, як і в земляків-шполян, сьогодні вистачає. З іншого боку, наші жінки, якими б не...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.