­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
П'ятниця, 24 травня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < лютого 2019 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28      

Побачила світ чергова книга відомого дослідника минулого, лауреата обласної краєзнавчої премії імені Максимовича Володимира Чоса «Невідома Городищина». Це вже двадцята книга автора.

Погожим травневим надвечір’ям  з воріт Шполянської райлікарні виїхало авто. За кермом сидів імпозантний чоловік. Сьогодні, в день свого народження,  іменинник був у доброму гуморі не лише від численних привітань, котрі линули на його адресу, а й від вдало проведеної складної операції, котра врятувала молодого пацієнта  від інвалідності… А зараз, упорядкувавши й адміністративні справи, поспішав додому, де за святковим столом зберуться рідні й близькі, серед яких найдорожчі – його діти і внуки…

Майже десять років трудиться у матусівському СТОВ «Агрофірма «Вись» Ніна Помойницька. На підприємстві вона одночасно виконує обов’язки завідувача складами, заправника, а також вагаря.

Івану Володимировичу Кравченку в ці травневі дні доля відміряє черговий ювілей. Як кажуть в народі — зозуля сповістить про його перше 50-річчя.
Ніби й недавно було, коли він після закінчення сільськогосподарського вузу організував своє фермерське господарство і був серед тих перших в Матусові господарів, хто взявся за цю нелегку хліборобську ношу.

У Василькові Галина Гаврилівна Шпонька прожила більшу частину свого життя, хоч дитинство і юність проминули в Устимівці, від якої тепер залишилося всього кілька хат. Її трудовий стаж у Васильківському кар’єрі сягає тридцяти п’яти років. Ті дані значаться в документах.

22 квітня минає рік, як пішов у інший світ дорогий батько Колотило Олександр Васильович. Відшуміли лихоліття, роки пройшли в турботах і роботі, в горі і радості. Його життя, а це без двох років століття, вмістило в себе чимало подій, важливих як для держави, так і для окремої людини.

Степан Різник — найстарший пасічник у Василькові, а може, і в районі. У березні дідусеві виповнився 91 рік. Та Степан Дмитрович не наголошує на своєму поважному вікові, а живе, як і кожен селянин, щоденною працею. Поховавши одинадцять років тому дружину, звик сам господарювати, натопити в невеликій хаті, готувати їсти та виконувати іншу роботу по дому. Він і хліба собі напече. Та не в печі, хоч така є в господі, а в духовці. «Якщо розпалювати піч, хліба необхідно вчиняти чимало, а в моїй старенькій духовці звик собі по дві хлібини випікати — і на тиждень вистачає», — пояснює господар.

Сьогодні в усьому світі відзначається День визволення в’язнів нацистських концтаборів. На жаль, ми не знаємо точну кількість українців, які пройшли через жахи таборів гітлерівської Німеччини. Тисячі сімей по всій Україні й до сьогодні пам’ятають своїх рідних, яких жахлива війна закинула на чужину, відібрала юність і молодість.

Днями у Лебединському навчально-виховному комплексі №2 відбулася непересічна подія — місцевий краєзнавець Іван Олексійович Єлінецький передав в дарунок школі свою домашню бібліотеку, яку збирав майже шість десятиліть.

Ніби недавно довелося спостерігати, їдучи дорогою, що веде з Чепурової греблі до Василькова, як на обочині поля стоїть Юрій Ляшенко, слідкуючи за роботою свого єдиного старенького «Колоса», і навіть не бажає ні з ким розмовляти.

Для механізатора ТОВ «Агро - Шанс» Василя Онищенка вистачає роботи будь-якої пори року. Молодий механізатор, взимку працюючи на тваринницькій фермі, розвозив корми, клопотався й про ремонт свого МТЗ «Беларус», аби вже весною не мати простоїв після виходу трактора в поле.

На Шполянщині діють кілька фермерських господарств, назву яких засновники пов’язали з божествами із давніх повір’їв і легенд. Серед таких ФГ «ДАЖ» — одне з найбільших у Лебедині, яке обробляє майже 300 гектарів землі. У наших пращурів Дажбог вважався покровителем насамперед достатку та врожаю.

Минув рік, як не стало колишнього директора Шполянського елеватора, а потім голови районної ради Сабадаша Миколи Андрійовича. Згасла зоря людини, керівника, який виділявся добрим ставленням до колег, уболівав за їх долі, переймався їхніми щоденними великими і малими клопотами, прагнув допомогти, чим міг і як міг.

Двадцять п’ять років тому на півдні Шполянщини розпочало відлік своєї історії СПОП «Глиняна». Його засновник Володимир Миколайович Красіліч виріс в тих краях, закінчив Антонівську школу. Перед тим, як очолити господарство, спробував себе у столярній справі, згодом трудився у місцевому колгоспі в різний час комірником, бригадиром рільничої бригади. А потім вирішив самостійно господарювати.

— Знаєте, першого числа кожного місяця ми, бухгалтери лісових господарств, маємо прозвітуватися за виконану колективом роботу в бухгалтерію Звенигородського держлісгоспу. Звідти вже всі дані передаються в область, — пояснює вона.

Сьогодні Олександру Миколайовичу Ткаченку виповнюється 80 років. Він із тієї когорти державних посадовців, які пройшли шлях від керівника районної ланки до найвищих посад в державі: міністр АПК, перший заступник голови ради Міністрів, голова Верховної Ради України.

Перше знайомство з матусянином Миколою Щербатюком відбулося по телефону. Микола Панасович пропонував розповісти про своє несподіване видужання від важкої недуги, цукрового діабету, який багато років заважав нормально жити.

Скільки себе пам’ятає, музика завжди вабила його. Дитячі спогади директора районного будинку культури Анатолія Берестецького – майже всі про маму Лідію Михайлівну, яка навчила сина співати, про співочого батька Дмитра Дем’яновича, про свої перші кроки і досягнення в мистецтві.

У двері жительки Скотаревого Марії Борисенко (в дівоцтві Постолаки) днями постукає 94-та весна. Марія Самійлівна – старійшина села, але бадьорості і працьовитості цієї жінки можуть позаздрити молоді, хоча легким життя жінки не назвеш.

У просторому будинку шполянки Ганни Іванівни Дашківської – передсвяткова метушня. За кілька днів господиня відзначить поважний ювілей – 90 років, тож, аби допомогти бабусі причепурити кімнати до свята, зійшлися сусідки Тетяна Матушко, Зінаїда Пелих і Катерина Джус.

На зламі пір року, зими й весни, 15 лютого відзначає свій день народження Галина Онуфріївна Пономаренко зі Скотаревого. Цьогоріч він особливий, ювілейний.

У ці лютневі дні, в таку щедру на морози і сніги зиму святкує свій 60-річний ювілей шанована людина, відданий своїй справі педагог, багаторічний голова профкому, вчитель фізкультури та трудового навчання Лип’янської школи Валерій Григорович Творогов.

31 січня відбулося підсумкове засідання конкурсної комісії з присудження літературної премії імені Олекси Влизька. Цього року лауреата премії було обрано з трьох кандидатів, що надіслали твори до участі в конкурсі, а саме Сергій Саєнко (поема "Два Тараси"), Леонід Тома (збірка поезій "Гіркий дим Вітчизни"), Наталія Черкас (роман "Чисті джерела").

Про таких людей, як шполянин Микола Кардаш, кажуть  — майстер на всі руки. Навіть  більше — винахідник. Микола Іванович відомий у районі і за його межами токар, і водночас майстер по дереву. У своїй домашній майстерні він відремонтує будь-які складні механізми, а коли треба, то й виготовить деталі, складні металообробні чи деревообробні верстати. Через те й звертаються до нього люди зі своїми проблемами чи потребами, часом тоді, коли їм вже скрізь відмовили.

Мої діти, Анна і Іван Тітко, в різний час з золотою медаллю закінчили Шполянську міську школу №1, якою на той час керував досвідчений педагог Феодосій Костюкович.

16 січня у Сигнаївському навчально-виховному комплексі вітали Івана Миколайовича Свердела — досвідчений педагог відзначив 70-річчя. З цієї нагоди голова райдержадміністрації Володимир Потапенко, начальник відділу освіти, у справах сім’ї, молоді та спорту Павло Вербівський завітали до школи, аби привітати Івана Миколайовича і висловити слова вдячності за багаторічну працю на педагогічній ниві.

У цей січневий святковий час багато років тому в Соболівці у сім’ї Свердела Миколи Васильовича та Віри Миколаївни народився синочок, якого назвали Іванком. Змалку хлопчик ріс допитливим, кмітливим та цілеспрямованим.

Минулого четверга в читальному залі районної бібліотеки відбулася зустріч з письменником і публіцистом, поетом і сценаристом, головним редактором журналу «Харків» Леонідом Томою, який в нинішньому році номінується на здобуття літературної премії імені Олекси Влизька. На зустрічі були присутні члени журі літературного конкурсу, студійці літературної студії імені Олекси Влизька, учнівська молодь.

Годинник — один із символів нового року, а ще річ, з якою пов’язані багато вірувань і забобонів. Досвідчений шполянський годинникар Віктор Музиченко, який майже чотири десятиліття має справу з механізмами, що рахують час, а з ним і людське життя, у забобони не вірить.

За значний особистий внесок у культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 27-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акту проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року, Указом Президента України Петра Порошенка почесне звання народного артиста України присвоєно нашому земляку — уродженцю Матусова, талановитому актору театру і кіно Миколі Олійнику.

В останній дні старого року поважний ювілей став на поріг до жительки Скотаревого Василини Дементіївни Колотило — 27 грудня односельчанка відзначила 90 років з дня народження.

Шполянин Василь Варяниця — найстарший учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в нашому районі. Цей період у житті залишив незгладимий слід у його житті і здоров’ї. Водночас шполянин за свої сімдесят три роки життя змінив не одну професію. Його знали і як механізатора, і в якості ремонтника на шполянських підприємствах, і на литовському флоті. Так склалося, що Василь Семенович об’їздив-обходив півсвіту.

13 січня, на Меланки, коли надворі  панує зима, а в душах — добрий настрій, адже довкола звучать найкращі побажання щедрівників, в родині відзначаємо ще одне велике свято – ювілейний день народження нашої любої матусі та бабусі Меланії Сергіївни Царинник. З ідеальних бабусь нам дісталася найкраща!

Микола Іванович Кошовий – шполянин з діда – прадіда. Й нині проживає на садибі, де колись господарювали його батько й дід.

24 листопада Микола Іванович переступив 90-річний поріг. Його привітали найрідніші люди – діти й онуки, не забули й друзі, адже за півстоліття роботи у колгоспі імені Жданова багато людей знають й поважають ювіляра.

Сьогодні бути фермером нелегко. У когось виникають проблеми з технікою, бо стара ламається, а нову не завжди вдається купити, інші господарські клопоти. Скаржаться вони і на недосконале законодавство, що стосується оренди як землі, так і водних об’єктів. Та незважаючи ні на що, фермери доклали своїх зусиль, аби наш район цьогоріч зібрав найвищий за останні роки врожай зернових. Вони сприяють, аби в селах відбувалися різноманітні культурні заходи, дні села.

Нинішній рік – щедрий на ювілеї для родини Мошенських зі Шполи. У березні відзначив 80-річчя глава родини Петро Михайлович, а 3 грудня ювілейна дата постукала у двері берегині роду – Катерини Матвіївни. Цього дня до гостинного дому Мошенських з добрими словами привітань поспішали рідні, друзі, куми та знайомі, для яких Катерина Матвіївна – дорога і близька людина.

Жителька Мар’янівки Лідія Федорівна Кирилюк до редакції завітала, аби віддати до друку некролог на річницю смерті брата. «Нелегке життя мені піч спекла, — сумно посміхаюсь, сказала жінка. — Сім похоронів пережила, здоров’я вже немає, а жити треба».

Володимир Хонько, який багато років трудиться у топильнянському сільгосппідприємстві «Агро-Шанс», один з тих, кому керівник Борис Фоменко довіряє найвідповідальніші ділянки роботи. Це про нього на урочистостях з нагоди Дня працівників сільського господарства сказали, що він майстер на всі руки. За відповідальне і сумлінне ставлення до роботи, вклад у розвиток агропросмислового комплексу  Володимира Андрійовича удостоєно Грамоти райдержадміністрації.

Днями в Києві відбулося зібрання представників відділень Піреус Банку з усіх куточків України.

Делегація з капустинського СПОП «Агро - Прогрес» на святкуванні Дня працівників сільського господарства у райдержадміністрації була чи не найчисельнішою. За поданням керівництва сільгосппідприємства грамотами і преміями було відзначено найкращих механізаторів, комбайнерів, тваринників господарства. Серед нагороджених – тваринник Марія Височанська, яка вже понад 45 років торує доріжку на ферму.

Актуальні новини

Торгівля землею: чи готова Україна до відкритого ринку?

on 17 травня 2019

Більшість українців, як і раніше, не готові продавати свою землю. Соціологічне дослідження групи «Рейтинг» показало, що 72% громадян виступають проти...

Хто отримуватиме субсидію готівкою?

on 17 травня 2019

Вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 373 „Деякі питання надання житлових субсидій...

Місцеві інспекції з праці – поза законом?

on 17 травня 2019

14 травня Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову в судовій справі, якою задоволено позов підприємців, та визнано нечинною постанову Кабінету...

У червні українці двічі відпочиватимуть три дні поспіль

on 17 травня 2019

У червні українці відпочиватимуть три дні поспіль двічі. Причиною тому - Трійця і День Конституції.

В.О. старости звільнили від кримінальної відповідальності

on 09 травня 2019

На Шполянщині не раз траплялося, що сільських голів звинувачували у перевищенні своїх повноважень і вчиненні правопорушень. Один з них —...

Чи хочуть шполяни в ОСББ?

on 09 травня 2019

Незрозуміла на перший погляд абревіатура ОСББ — означає Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

У двох районах Черкащини – жодної ОТГ

on 09 травня 2019

533 населені пункти Черкаської області ще не створили об’єднаних територіальних громад. Це понад 62% від загальної кількості. Про це повідомили у...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.