­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Четвер, 17 січня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < серпня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31      

Незадовго до початку навчального року я навідалась в школу-інтернат, щоб поспілкуватися з вчителями молодших класів.  Зайшовши в приміщення, де розташована початкова школа, з одних відчинених дверей до мене долинув знайомий і неповторний голос. 

Я відразу зрозуміла, що тут знаходиться класна кімната Марії Степанівни Маламуж. Але з ким вона розмовляє?  Дівочий приємний голос. Може, котрась з колишніх учениць допомагає підготувати клас до занять?..  «Моя найстарша внучка, Олександра», - з особливою ніжністю в голосі мовила педагог, обійнявши  вродливу білявку, дуже схожу на неї. 

Бажання стати вчителькою в Марічки, в родині котрої вже були педагоги, виникло не спонтанно. Першою педагогічною стежиною пішла прабабуся Параска Миколаївна. Хоч минуло дуже багато часу, перед очима моєї героїні досі стоять кольорові картинки її дитинства. Будучи в  поважному віці, Параска Миколаївна мала гарну пам’ять, знала багато казок, котрі розповідала сусідській малечі. Дітворі подобались такі посиденьки, і вони щодня бігли до її хатини і, всівшись рядочком на вулиці, чекали, коли бабуся Парася (як називали  її з любов’ю) покличе. Взимку в домі Параски Миколаївни (на радість школярам) діяв справжній самодіяльний  театр. Під її керівництвом створювалася театралізація улюблених казок, виготовлялися нескладні  костюми і навіть відбувалися прем’єри для односельців… Недарма ж через роки –  і під час навчання в педучилищі, і коли вже працювала в школі-інтернаті, Марія Степанівна використовувала вміння, набуті нею ще  в їхньому «сільському театрі». Малій Марійці так полюбились ці заняття, що ще малою вона вирішила: коли виросту, неодмінно стану вчителькою…

Та по-справжньому дівчина закохалася в майбутню професію, вже будучи ученицею середніх класів. Це було обґрунтоване, виважене рішення. Її тітка, Зоя Василівна, філолог за фахом,  психолог за покликанням, окрім того, що вміла зацікавити учнів своїм предметом, вчила всіляким життєвим премудростям, правилам поведінки, любові до прекрасного.  Саме такою вчителькою Марія бачила себе в майбутньому… Випускниця Новобузького педагогічного училища спочатку з цікавістю розглядала краєвиди Шполи, котрі бачила вперше. Та коли автобус, минувши житлові квартали, почав підійматися до райлікарні, занепокоєно поцікавилася в кондуктора, чи не проїхала вона свою зупинку. «Ваша зупинка остання», - почула у відповідь. Зійшовши на «своїй зупинці», дівчина замилувалась лісом, який серпень подекуди вже  одягнув у барвисті шати…

Вродлива білявка Марічка  з першого погляду  сподобалася Сергієві.  «Вона стане моєю», -  присягнув собі юнак.  І все робив для того, аби дівчина, котра полонила його серце, звернула на нього увагу. Разом з товаришем, який працював в школі-інтернаті, вони грали з її вихованцями в футбол, взимку допомагали залити для дітвори каток. Марії сподобався такий уважний і вигадливий хлопець. Майже рік тривали їхні романтичні стосунки, перш ніж наречені стали на весільний рушник. Під час нашого спілкування педагог поділилася зі мною, що  хоча її чоловік Сергій Степанович Маламуж має багато чеснот, вона закохалася в  його добре серце.  Майже чотири десятиліття минуло відтоді, як для них прозвучав вальс Мендельсона, на їхньому життєвому шляху траплялося немало труднощів, та долати їх подружжю завжди допомагало щире взаємне почуття…

Роки летіли, мов на крилах. Понад  два десятиліття М.С.Маламуж пропрацювала вихователем. Має звання «Відмінник народної освіти» і грамоту Міністерства освіти України «За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у навчання та виховання дітей з особливими потребами». І  вже близько двадцяти вчителює. Малеча любить і поважає свою вчительку, а вона залюбки пригощає їх фруктами з власного саду та іншими смаколиками. Колишні учні тепер приводять до улюбленого педагога своїх дітлахів…

Подружжя Маламуж  виростили двох дітей, втішаються онуками, щиро  радіють їхнім дитячим  перемогам.  Нещодавно внучка Олександра, з котрою мене познайомила Марія Степанівна, отримала нагороду «Гордість Шполянської громади 2018 року», посівши 1 місце у Всеукраїнському конкурсі серед учасників Станції юних техніків. Вірші юної поетеси публікуються в «Літературній Шполянщині». Хоча дівчина навчається лише в 8-му класі, вже мріє стати педагогом. До слова, сестра Марії Степанівни, Валентина Яківна теж вчителює, на Кіровоградщині…

А М.С. Маламуж щаслива тут, де зустріла своє кохання, де народилися її діти і внуки, і де вона за будь-якої пори року може милуватися лісом, як тоді, коли опинилась серед цієї краси,  зійшовши на своїй зупинці. Виходить, то була доля…

Далі буде.

Ніна Івашкевич,

м. Шпола

Актуальні новини

Посилки — по-новому

on 12 січня 2019

З початку року змінилися правила оподаткування товарів, що надходять із-за кордону. Нагадаємо, досі українці могли отримувати скільки завгодно посилок вартістю...

Інформмозаїка

on 12 січня 2019

Проблема з вчителями математики Проблема з кадрами в районі стосується не лише медицини, а й освіти. На одній з нарад в...

До отримувачів субсидії можуть прийти «ревізори»

on 12 січня 2019

Без соціальної підтримки можуть залишитися ті, хто приховує свої справжні доходи, або ті, хто протягом 12 місяців з моменту отримання...

І знову про телефонних шахраїв

on 12 січня 2019

Телефон, як і інтернет, вірний помічник шахраїв. Одна з найшкідливіших схем обману – платні номери. Наприклад, на сайті з продажу...

Завітав Дід Мороз і до РЕМу

on 03 січня 2019

Десятки дітей, дошкільнят і школярів, згуртував новорічний ранок, який відбувся у Шполянському РЕМі. Працівники підприємства проживають як у райцентрі, так...

Чому знову продовжено мораторій на продаж сільгоспугідь

on 27 грудня 2018

Дата «1 січня 2019 року» була прописана у Земельному кодексі як велике очікування: якби був прийнятий закон про обіг земель...

У чому зустрічати 2019 рік

on 27 грудня 2018

Новий рік 2019 буде роком Жовтої Земляної Свині згідно із китайським календарем. Колір свята – від гірчичного до коричневого. Щоб...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.