­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Вівторок, 21 травня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < червня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

З 1945 року багато що було зроблено для увіковічення пам’яті про жахливі дні воєнного лихоліття. Були встановлені обеліски Слави, відкриті музеї війни, видані сотні (якщо не тисячі) книг спогадів, випущені численні дослідження та публікації.

Представники творчих професій зняли ряд прекрасних фільмів, написали безліч чудових пісень, присвячених подвигу простого солдата на полі битви за рідний край. І в той же час наші рідні дідусі і бабусі, наші сусіди і знайомі, їх власний бойовий шлях, нерідко були обділені нашою увагою. Небагато ми знаємо і про воєнні події, що стосуються безпосередньо Шполянщини.

«Загальна широка картина війни може скластися тільки з багатьох спогадів… командуючих фронтами і арміями, командирів дивізій і полків, комбатів, командирів рот, молодших командирів і солдатів. Тільки все це, разом узяте, може дати повне уявлення про війну, побачену з різних точок. Нам необхідно мати історію бойових дій армій, дивізій, полків. В історичних працях мають бути зафіксовані події і героїчні подвиги, якими так була сповнена війна». Таке бачення історіописання Другої Світової виклав у своїх «Записках командуючого фронтом» Іван Степанович Конєв. На жаль, повноцінно цей процес так і не відбувся. Не маючи змоги прямого спілкування із учасниками звільнення нашого району, зробимо це опосередковано, звернувшись до нагородних документів, що висвітлюють шлях 6-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії, котра протягом лютого 1944 вела бої неподалік села Іскрене.

Перше, на що вказують документи, це дати боїв і район, місцевість, де конкретно відбувся подвиг чи певна подія. Так, стосовно села Іскрене, це, зокрема, село Устинівка, висота 197,0, курган +3,7, залізнична станція Іскрене. Щодо дат, то найпізніша з них згадується у представленні гвардії рядової Борушко Раїси Петрівни, уродженки нинішньої Луганської області, до нагородження медаллю «За бойові заслуги»: «Под д. Искренное 28.02.44 года при бомбардировке вражеской авиации была разбита кухня, благодаря находчивости тов. Борушко личный состав батальона был накормлен своевременно». Тут же конкретно вказується і посада Раїси Петрівни – кухар 2-го стрілецького батальйону 17-го десантного полку. А ми ж, знаючи, що визволення району розпочалося 26 січня 1944 року, розуміємо, що частини даної дивізії знаходилися в Іскреному цілий місяць.

Щодо забезпечення наших бійців поблизу Іскреного, знаходимо таку інформацію: «в боях за деревню Искренное захвачено у противника двадцать голов крупного рогатого скота и взято под охрану четыре склада с сельскохозяйственными продуктами, что обеспечило полк в 10период бездорожья и отсутствия снабжения сверху питанием и поддержало боеспособность личного состава». Це із нагородного листа гвардії старшини Дадаша Мамєдова орденом Червоної Зірки.

Знаходимо і свідчення більших збитків і втрат, завданих ворожою авіацією нашим військам. У нагородному листі гвардії капітана Олексія Яковича Ареф’єва читаємо: «4.2.44 г., во время выхода батальона на исходный рубеж, вражеская авиация предприняла сильную бомбардировку. Невзирая на опасность для жизни, отдавал боевые распоряжения по уводу людей в укрытия и получил смертельное ранение». Безстрашний комбат Олексій Ареф’єв посмертно нагороджений орденом «Вітчизняної війни» ІІ ст., похований у Шполі.

Інший епізод, пов’язаний із німецьким бомбардуванням: «3 февраля 1944 г. в р-не ст. Шпола, штаб полка подвергся воздушному налету противника, во время которого были подожжены две автомашины, одна со штабным имуществом, другая с боєприпасами. Тов. Фелицын под бомбежкой организовал и лично участвовал в разгрузке машин и быстро ликвидировал пожар, чем спас две автомашины, 40 ящиков снарядов и все штабное имущество». Нижче читаємо про інший епізод із бойового життя: «В ночь на 5 февраля 1944 г. в р-не ст. Искренняя, противник силой до батальона пехоты и 14 танков, прорвав передний край, угрожал выйти в расположение штаба полка. Тов. Фелицын, когда наши батареи остались без прикрытия пехоты, принял участие в организации самообороны и прикрытия наших батарей, а затем с группой автоматчиков вышел во фланг прот-ка, чем… дал возможность отразить контратаку противника без поддержки нашей пехоты». Пізніше гвардії лейтенант Георгій Олександрович Фєліцин був удостоєний ордена Червоної Зірки.

Звичайно, більшість представлень до нагород стосуються безпосередньо ведення бойових дій. І поблизу Іскреного у окремі дні велися по-справжньому запеклі бої. За участь у них було нагороджено чимало воїнів-десантників найрізноманітніших спеціальностей. Перелічити їх всі в рамках однієї публікації неможливо, тому зупинимось вибірково, хоча фактаж набагато більший. Отже, справжніми героями боїв за село Іскрене були: гвардії майор Тараненко Іван Павлович, командир батальйону: «С 10 февраля 1944 г. своим батальоном держал активную оборону под станцией Искренное, где лично находясь в боевых порядках 4-й роты отбили за три дня 8 контратак противника, в которых наступало до 15 танков и до 500 немцев, при этом осталось на поле боя до 150 трупов противника. 24.02.44 г. станция Искренное была взята его батальоном» (орден «Вітчизняної війни» І ст.); гвардії старший лейтенант Сімуськов Георгій Якович, командир батареї: «В боях в р-не дер. Искренное 5.2.44 г., находясь в исключительно тяжелом положении, без прикрытия пехоты, своей батареей отбил атаку крупных сил пехоты и танков противника, уничтожив 7 пулеметных точек, истребив до 60 гитлеровцев. До последней минуты своей жизни держал занятые рубежи и пал смертью храбрых на поле боя» (орден «Вітчизняної війни» І ст. посмертно); гвардії старший лейтенант Турушев Микола Михайлович, командир роти: «В бою за дер. Искренное 3.02.44 года по 5.02.44 года…противник непрерывно контратаковал наши позиции. Умелым командованием организовал отражение 7 контратак противника…командуя двумя ротами, без потерь вышел из окружения. Под его умелым командованием было уничтожено: один танк, бронетранспортер, 3 автомашины и до 100 немецких солдат и офицеров» (орден «Вітчизняної війни» І ст.); гвардії молодший лейтенант Хамєтов Зендулла Аліулович, командир взводу: «В бою за д. Искрино 6.02.1944 года… выполняя задачу, выбил превосходящего в силах противника с восточной окраины и занял ее. Противник, оправившись от стремительного удара, увидя, что сил у Хаметова мало, пошел в контратаку. Хаметов храбро сражался, отражая контратаку врага до последнего дыхания, погиб, не отступив ни на шаг» (орден «Вітчизняної війни» І ст. посмертно); гвардії майор Яшков Олексій Григорович, командир протитанкового дивізіону: «…все контратаки противника в р-не дер. Искренное с 4 по 15 февраля были отражены, и уничтожено: 1 танк, 2 БТР, более роты солдат и офицеров» (орден «Вітчизняної війни» ІІ ст.); гвардії лейтенант Карнаєв Анатолій Петрович: «9.2.44 отразил 3 контратаки противника, уничтожил до 50 гитлеровцев. Когда полк вел бой за выс. с курганом +3.7 уничтожил и подавил 5 станко-пулеметных огневых точек противника» (орден «Вітчизняної війни» ІІ ст.); гвардії старшина Бойко Семен Федорович: «В бою за ст. Искреннее удачным маневром ворвался на станцию и закрепился. Захватив 75-мм пушку, повернул в сторону врага и ее огнем отразил контратаку взвода немецких автоматчиков…» (орден «Слава» ІІІ ст.).

По-козацьки показали себе у іскренських боях уродженці інших куточків України. Серед відзначених високими нагородами – полтавчани, гвардії рядові Василь Дмитрович Мазін, Михайло Федорович Мошнін, Павло Мокійович Шевченко, Григорій Омелянович Беззуб, Федосій Іванович Кривопляс, кіровоградці Федір Федорович Шліпов, Данило Костянтинович Марченко, Степан Єфремович Рудий, Леонід Йосипович Падалко з Луганщини, Петро Остапович Говор з Харківщини і ще десятки вірних синів нашої Вітчизни. Так, у бою 5 лютого 1944 року полтавчанином гвардії старшим сержантом Іваном Семеновичем Хоменком було відбито 4 контратаки, знищено і виведено із ладу більше 100 гітлерівців. Хоробрий кулеметник став кавалером ордену «Слави» ІІІ ст. 17 лютого 1944 року харків’янином, гвардії рядовим Миколою Васильовичем Костенком було винесено з поля бою 10 важко поранених бійців і командирів – це було відзначено орденом Червоної Зірки.

Щодо втрат радянських військ у цих боях, такі дані можна почерпнути із нагородних документів воїнів-медиків. Гвардії лейтенантом Павлом Олександровичем Бахваловим «3-го февраля… было сделано 82 перевязки и 24 наложения шин непосредственно в боевых порядках под минометным и пулеметным огнем противника». 5-го лютого санінструктор батальйону 17-го десантного полку Антоніна Степанівна Косолапова «за день боевых действий оказала помощь и вынесла с поля боя 42 бойца и командира». А в нагородному листі гвардії майора медичної служби Сергія Васильовича Зюзіна вказано: «В течение 5 и 6 февраля в санроту поступило 97 раненых бойцов и командиров, не считаясь со сном и отдыхом, т. Зюзин лично оперировал 21 тяжело раненых бойцов…». За це згодом С.В. Зюзін був нагороджений орденом «Вітчизняної війни» ІІ ст., а А.С. Косолапова – орденом Червоного Прапора.

На певні роздуми наводить і інформація із нагородного листа кавалера ордена Червоної Зірки гвардії старшини Михайла Миколайовича Нікішева: «после захвата кургана +3.7 было собрано и введено в строй следующее оружие: винтовок – 35 шт., винтовок СВТ – 17 шт., ружей ПТР – 3 шт., автоматов – 10 шт., и ручных пулеметов – 6 шт.». Відомо, що в Іскреному поховано 174 воїни-визволителі, місце яких у бойових рядах дивізії вже невдовзі зайняли новобранці із найближчих сіл.

І вже в кінці березня 1944 року поблизу молдавських міст Оргіїв і Сороки сумний список втрат 6-ї гвардійської десантної поповнили бійці зі Шполянщини. За даними автора, за два дні 26-го та 27-го березня 1944 року загинуло 36 наших земляків із Шполи, Лебедина, Мар’янівки, Соболівки, Кримок, Василькова.

Про бойову звитягу воїнів дивізії свідчать їхні нагороди. На сьогодні в електронній базі даних «Подвиг народа» представлені нагородні документи на 9546 чоловік, серед яких – більше 30 уродженців Шполянщини, зокрема 7 орденоносців: 2 кавалери ордену «Вітчизняна війна» ІІ ст. – Курінний Іван Зіновійович, Кунець Олексій Павлович, 3 кавалери ордену Червоної Зірки – Сидоренко Степан Павлович (м. Шпола), Лященко Петро Карпович, Бубаренко Микола Дем’янович, нагороджені орденами «Слава» ІІІ ст. Колісник Олександр Юхимович (с. Мар’янівка) та Каландирець Іван Трофимович. За даними сайту «Вікіпедія», всього у лавах дивізії було нагороджено 12,5 тис. її воїнів, серед них – один Герой Радянського Союзу і шість повних кавалерів ордену «Слава». Десятки воїнів дивізії відзначились у бойових діях на території нашого району, де кожен бій був за Батьківщину.

Данило Цяпкало, с. Лебедин

Актуальні новини

Торгівля землею: чи готова Україна до відкритого ринку?

on 17 травня 2019

Більшість українців, як і раніше, не готові продавати свою землю. Соціологічне дослідження групи «Рейтинг» показало, що 72% громадян виступають проти...

Хто отримуватиме субсидію готівкою?

on 17 травня 2019

Вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 373 „Деякі питання надання житлових субсидій...

Місцеві інспекції з праці – поза законом?

on 17 травня 2019

14 травня Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову в судовій справі, якою задоволено позов підприємців, та визнано нечинною постанову Кабінету...

У червні українці двічі відпочиватимуть три дні поспіль

on 17 травня 2019

У червні українці відпочиватимуть три дні поспіль двічі. Причиною тому - Трійця і День Конституції.

В.О. старости звільнили від кримінальної відповідальності

on 09 травня 2019

На Шполянщині не раз траплялося, що сільських голів звинувачували у перевищенні своїх повноважень і вчиненні правопорушень. Один з них —...

Чи хочуть шполяни в ОСББ?

on 09 травня 2019

Незрозуміла на перший погляд абревіатура ОСББ — означає Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

У двох районах Черкащини – жодної ОТГ

on 09 травня 2019

533 населені пункти Черкаської області ще не створили об’єднаних територіальних громад. Це понад 62% від загальної кількості. Про це повідомили у...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.