­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Понеділок, 20 серпня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < червня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 28 29 30  

Сльоза ветерана

Я зустрів його біля сільського обеліска Слави у День Перемоги. Уже майже всі учасники свята розійшлися по домівках, лише він стояв, обпершись на власноруч виготовлену ковіньку. Його губи шептали прізвища, викарбувані на гранітній плиті обеліска. Я підійшов ближче, привітався.

— Читаю імена моїх однолітків, з якими корів до війни пас, до школи ходили разом і призивалися в армію теж разом. Нема їх тепер серед живих. Загубилися на вогняних дорогах війни. Сьогодні ось прийшов поговорити з полеглими. Я ніби в боргу перед ними — живим вийшов з того пекла. Ногу лише війна забрала. Тепер шкутильгаю уже скільки років, як підбитий лелека. Державні ж чиновники думають, що моя нога може відрости, як гілка на дереві. Щорічно на комісію викликають, щоб інвалідність підтвердити. Сьогодні прийшов на свято, бо, мабуть, до наступного року не доживу. Старі рани спокою не дають. Сни кошмарні сняться: німці, окопи, танки, атаки. А тут ще й життя таке нужденне. Кінці з кінцями ледве зводиш. Пенсії вистачає лише на хліб та за електрику заплатить. А ще ж треба дров на зиму купити, бо прийдеться у холодній хаті замерзати. Жінка постійно хворіє, а на ліки знову ж таки грошей багато треба. Та воно б і самому підлікуватись не помішало б, та де там. У держави нема грошей для таких калік, як я. Тепер оздоровляються в основному бритоголові молодики. А ми — ніби баласт для держави. Краще було б лежати поруч із товаришами у солдатській могилі, ніж так жити...

Він говорив тихо. Непрошена сльоза скотилася росинкою і впала на орден Червоної Зірки. Я нічого не сказав йому, лише невиразно пробурмотів: «Треба жити».

Через рік Пономарьова Степана Митрофановича я вже не бачив біля обеліска. Помер ветеран. Поменшало клопотів у держави...

Актуальні новини

КОЛИ МЕДИКИ ПРИЇДУТЬ НА ВИКЛИК

on 16 серпня 2018

Як відомо більшості громадян, швидку допомогу потрібно викликати тоді, коли у цьому справді є необхідність. Попри те, є жителі району,...

У Надточаївці і Соболівці карантин

on 10 серпня 2018

На Шполянщині на загальній площі 10 га запроваджено карантин через поширення американського білого метелика.

До уваги платників податків, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів!

on 10 серпня 2018

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів...

Скільки коштують вибори

on 10 серпня 2018

«Дух виборів» уже витає над країною — до них залишився рік. Обрати керманичів для народу — «задоволення», як відомо, небезкоштовне...

Плануйте вихідні

on 10 серпня 2018

З 24 по 26 серпня (п’ятниця — неділя) неробочі дні у зв’язку зі святкуванням 27-ї річниці нашої незалежності. Відпрацьовувати їх,...

Чи погодилася «Укрпошта» з пропозицією матусян

on 06 серпня 2018

Ще у травні «Укрпошта» оголосила про плани зміни формату роботи своїх відділень у селах. Частину відділень, як повідомив у соцмережі...

А на районну лікарню грошей немає?

on 06 серпня 2018

Напружена ситуація з виплатою заробітної плати персоналу Шполянської центральної районної лікарні виникла наприкінці липня.

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.