­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Вівторок, 16 жовтня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < грудня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Сльоза ветерана

Я зустрів його біля сільського обеліска Слави у День Перемоги. Уже майже всі учасники свята розійшлися по домівках, лише він стояв, обпершись на власноруч виготовлену ковіньку. Його губи шептали прізвища, викарбувані на гранітній плиті обеліска. Я підійшов ближче, привітався.

— Читаю імена моїх однолітків, з якими корів до війни пас, до школи ходили разом і призивалися в армію теж разом. Нема їх тепер серед живих. Загубилися на вогняних дорогах війни. Сьогодні ось прийшов поговорити з полеглими. Я ніби в боргу перед ними — живим вийшов з того пекла. Ногу лише війна забрала. Тепер шкутильгаю уже скільки років, як підбитий лелека. Державні ж чиновники думають, що моя нога може відрости, як гілка на дереві. Щорічно на комісію викликають, щоб інвалідність підтвердити. Сьогодні прийшов на свято, бо, мабуть, до наступного року не доживу. Старі рани спокою не дають. Сни кошмарні сняться: німці, окопи, танки, атаки. А тут ще й життя таке нужденне. Кінці з кінцями ледве зводиш. Пенсії вистачає лише на хліб та за електрику заплатить. А ще ж треба дров на зиму купити, бо прийдеться у холодній хаті замерзати. Жінка постійно хворіє, а на ліки знову ж таки грошей багато треба. Та воно б і самому підлікуватись не помішало б, та де там. У держави нема грошей для таких калік, як я. Тепер оздоровляються в основному бритоголові молодики. А ми — ніби баласт для держави. Краще було б лежати поруч із товаришами у солдатській могилі, ніж так жити...

Він говорив тихо. Непрошена сльоза скотилася росинкою і впала на орден Червоної Зірки. Я нічого не сказав йому, лише невиразно пробурмотів: «Треба жити».

Через рік Пономарьова Степана Митрофановича я вже не бачив біля обеліска. Помер ветеран. Поменшало клопотів у держави...

Актуальні новини

Роман Безсмертний: «Я втомився підносити патрони тим, хто не вміє стріляти»

on 12 жовтня 2018

5 жовтня до Черкас завітав політик з понад 20-річним стажем, віце-прем’єр-міністр 2005 року, екс-посол України в Білорусі, а нині –...

Після реформування з’явилися вакантні посади

on 12 жовтня 2018

Санітарно-епідеміологічна служба в останні роки, як і деякі інші організації, пережила етап реформування. Вона фактично ліквідована. Натомість два роки тому...

На які соціальні гарантії може розраховувати призовник?

on 12 жовтня 2018

Керівництвом держави, Урядом та Збройних Сил забезпечено належні умови для призваних на строкову військову службу громадян України, зокрема:

Паспортів-карток більшає

on 12 жовтня 2018

В Україні діє чіткий порядок видачі паспортів у вигляді ID-карток: після досягнення відповідного віку, при відновленні посвідчення особи після втрати...

Чому сільський голова Сигнаївки проти об’єднання з Шполянською ОТГ

on 04 жовтня 2018

На останній селекторній нараді, що проводилася облдержадміністрацією минулого понеділка, прозвучала інформація про те, ніби жителі Сигнаївки та Мар’янівки дали згоду...

За виключені фари вдень шполянських водіїв штрафуватимуть на 425 грн.

on 04 жовтня 2018

З 1 жовтня на заміських дорогах необхідно вмикати денні ходові вогні або ближнє світло фар. Відповідно до пункту 9.8 Правил...

12 черкаських ОТГ отримали землі у комунальну власність

on 04 жовтня 2018

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області передало землі державної власності сільськогосподарського призначення в комунальну власність 12-ом об’єднаним територіальним громадам. Про...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.