­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Субота, 15 грудня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < вересня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
        1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 22 23 24
25 26 27 28 29 30  

«Рокіровка» вихідних – поява серед червоних днів календаря 25 грудня замість 2 травня – викликала неабияку дискусію в суспільстві. Ми вирішили, що це непоганий привід нагадати, як змінювався список неробочих днів в Україні за останні сто років.

ЦАРСЬКІ І НЕСЛУЖБОВІ. У Російській імперії відпочивати на свята працівникам дозволили в 1897 році. Тоді ж з’явився і офіційний список вихідних, або, як було прийнято говорити, «неслужбових» днів. Тому що державною релігією імперії було православ’я, не дивно, що практично всі неробочі дні були релігійними святами. Крім того, відпочити від трудів праведних можна було в так звані «царські дні», тобто дні народження імператора і його родичів. Єдиним неробочим днем, не пов’язаним ні з релігією, ні з царською сім’єю, був Новий рік.

УКРАЇНСЬКИЙ ВАРІАНТ. Падіння самодержавства і створення Української Народної Республіки (УНР) внесли значні зміни в розклад свят. У січні 1918 року перший український парламент – Центральна Рада – прийняла «Закон про восьмигодинний робочий день». У ньому перераховувалися «свята, коли працювати не треба». До них належали:

– 1 січня – Новий рік;

– 6 січня – Хрещення;

– 27 лютого – день повалення царату (за старим стилем);

– 25 березня – Благовіщення;

– 1 травня – «робоче свято», або «свято праці»;

– 15 серпня – Перша Пречиста;

– 14 вересня – церковний Новий рік;

– 25-26 грудня – різдвяні дні;

– п’ятниця і субота на Страсному тижні;

– понеділок і вівторок після Великодня;

– Вознесіння;

– другий день Трійці;

– 7 листопада і 9 січня – «Національне державне свято III і IV Універсалів».

Окремо в законі зазначалося, що громадяни-нехристияни можуть на свій розсуд замість церковних свят відпочивати в будь-які інші дні.

КОЖНОМУ СВОЄ. Радянська Україна вперше отримала власний календар вихідних в лютому 1919 року. У переліку мирно уживалися як старі церковні свята, так і нові революційні. Правда, між ними було істотна відмінність. Якщо в революційні свята працювати було прямо заборонено, то в церковні – тільки «не обов’язково». Зате релігійних вихідних було більше – дванадцять днів, тоді як світських тільки п’ять. До них відносився Новий рік, день повалення царату (за новим стилем, 12 березня), день Паризької Комуни (18 березня), Першотравень і день пролетарської революції (7 листопада). Серед вихідних виявився і один траурний день – річниця Кривавої неділі 1905 року (22 січня). До речі, пізніше в цей же день постановили відзначати річницю смерті Леніна (хоча насправді «вождь світового пролетаріату» помер 21 січня).

Цікаво, що в деяких регіонах України були власні додаткові вихідні. Наприклад, на Київщині в 1924 році неробочим днем оголосили річницю смерті Тараса Шевченка.

ДАЙТЕ ДВА. В кінці 1920-х років кількість вихідних днів збільшили. В уряді вирішили, що головні пролетарські свята слід відзначати не один, а цілих два дні. Таким чином, вихідними стали 7-8 листопада (річниця Жовтневої революції) і 1-2 травня (День Інтернаціоналу – так тоді називалося це свято).

СУВОРІ ЧАСИ. Втім, раділи працівники недовго. У 1929 році календар вихідних знову перекроїли – причому вкрай радикально. З переліку неробочих днів викреслили всі релігійні свята, Новий рік, дні повалення царату і Паризької Комуни. В результаті, вихідних залишилося лише п’ять: 22 січня, 1-2 травня і 7-8 листопада.

БЛУКАЮЧЕ СВЯТО. У 1936 році в Радянському Союзі з’явився новий вихідний – 3 серпня. У цей день була прийнята нова Конституція СРСР. А коли в 1977 році «сталінський» основний закон замінили «брежнєвським», заодно і встановили новий День Конституції – 5 грудня.

ОЛІВ’Є, КВІТИ І ВСЕ ІНШЕ. Всім відомий календар радянських свят утвердився тільки після Другої світової війни. У 1945 році статус вихідного дня отримав День Перемоги – 9 травня. Правда, вже через три роки цей день знову став робочим. Вихідний на Новий рік трудящим повернули в 1947 році, жіночий день 8 березня з’явився в календарі в 1965 році (тоді ж знову зробили неробочим День Перемоги).

До речі, протягом двох років після війни вихідним днем було 3 вересня – свято перемоги над Японією. Крім того, зі списку неробочих днів зник траурний день 22 січня – його скасували в 1951 році.

БІЛЬШЕ НЕ СВЯТО. Відзначати день «брежнєвської» Конституції в Україні перестали ще до розпаду СРСР – це свято скасувала ще «радянська» Верховна Рада в червні 1991 року. Зате вихідні на річницю Жовтневої революції протрималися до 2000 року.

ДВІ НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Дивно, але факт – незалежної України ще не було, але день незалежності вже був! Справа в тому, що 16 липня 1990 року Верховна Рада проголосувала за Декларацію про державний суверенітет країни. Цей день був оголошений вихідним. Правда, відзначили його тільки один раз – в 1991 році. А трохи більше ніж через місяць Україна отримала вже новий День незалежності – 24 серпня.

НОВА КРАЇНА. Практично одночасно з Днем незалежності, в 1991 році статус вихідного дня отримало Різдво. Вихідні після Пасхи та Трійці з’явилися пізніше – в 1995 році, коли парламент прийняв закон про перенесення робочих днів. А останніми нововведеннями в календарі стали День Конституції (з 1997 року), День захисника Вітчизни (з 2015 року) і католицьке Різдво (з 2017 року).

Актуальні новини

Листонош зобов’язали передплачувати пресу

on 13 грудня 2018

За повідомленням Генерального директора ПАТ «Укрпошта», передплатна кампанія в Україні триває. До завершення передплатної кампанії на наступний рік залишилося менше...

Паспорт — не записник

on 13 грудня 2018

«Щоб не забути номер своєї амбулаторної карти, попросила медсестру написати його в паспорті. Вона зауважила, що робити подібні записи у...

Скільки витрусить зі шполян новорічний стіл Цього року новорічне меню вийде на 20% дорожчим

on 13 грудня 2018

Новий рік на носі і більшість шполянських господинь вже складають святкове меню. Оскільки ціни кусаються і більшість хоче зекономити, тому...

ПРИЙШЛА СУБСИДІЯ. ЯК СПЛАЧУВАТИ СВІЙ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПЛАТІЖ?

on 06 грудня 2018

Як і в минулих опалювальних сезонах, зекономлену субсидію можна використати для оплати в наступному місяці спожитого понад виділену соціальну норму...

Вікна заплуталися в тендерах, як у тенетах

on 06 грудня 2018

Цьогоріч мало відбутися два тендери на закупівлю вікон для навчальних закладів району. За результатами першого з них придбано та встановлено...

Медсестер бракує, та й лікарів теж

on 06 грудня 2018

Не лише проблемою фінансування переймаються сьогодні у Шполянській центральній районній лікарні. Перед медиками вторинної ланки постала ще й нестача кадрів,...

Воєнком Євген Курбет: «Зберігати спокій і бути пильними»

on 06 грудня 2018

Зберігати спокій, бути пильними та звертатися до військових комісаріатів у разі отримання викликів, закликає черкащан обласний військовий комісар Євген Курбет...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.