­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
П'ятниця, 16 листопада 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < лютого 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
      1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28        

22 вересня на подвір’я одного з найстарших жителів Лебедина Захарія Кирилюка зійшлися діти, онуки, правнуки і навіть праправнуки. Того осіннього дня, коли вересневий погожий день більше нагадував літній, старійшині роду виповнилося 95 років з дня народження.

Аби зустрічати гостей на порозі, у старого вже немає сил, тож він, сидячи на ліжку, лише прислухався до побажань представників сільської і районної влади. Привітати Захарія Даниловича з квітами і подарунками завітали заступник голови райдержадміністрації Ольга Шпиця, сільський голова Олексій Рудас, голова районної ради ветеранів війни і праці Володимир Пустовіт.

Старенькому є чим гордитися. Разом з дружиною Іриною Тимофіївною, яка не дожила до сьогоднішніх днів, вони виростили двох чудових доньок. Одна з них, Галина Захарівна розповіла про життя З.Д.Кирилюка.

У роки Другої світової війни її батько потрапив до фашистського концентраційного табору Маутхаузен. До речі, свого часу Маутхаузен і Гузен були єдиними таборами, які відносили до «категорії ІІІ». Це означало, що умови ув’язнення у них були найважчими у системі нацистських концтаборів. А смертність — найвищою серед таборів рейху.

— Саме там ув’язненому батькові сліпий італійський в’язень напророкував 116 років життя. Вочевидь, то було сказано у мить, коли здавалося, що життя висить на волосині і далі терпіти несила, — пояснює донька.

Додає, що Захарій Данилович згадував, як важко трудився в Німеччині на авіаційному заводі. Час від часу їх бомбили і думав, що вже ніколи не вибереться з полону.

Та після визволення радянськими солдатами полонених долею судилося повернутися в Україну. Родом З.Кирилюк з Мар’янівки, а до Лебедина перебрався після одруження. Трудився водієм на насіннєвому заводі, згодом слюсарем. А нині вся його надія і підтримка — діти та онуки.

 Ольга Качан

Актуальні новини

Між Буртами та Цвітківським відділенням відремонтували дорогу

on 15 листопада 2018

На минулому тижні тривали ремонтні роботи на дорозі від Буртів до Цвітківського відділення. Ця ділянка автошляху, а це понад 5...

Пошта створює проблеми селянам

on 15 листопада 2018

Скорочення кількості поштових відділень, зокрема й на Шполянщині набирає обертів. Дісталася ця проблема й до Капустиного. Як повідомила виконуюча обов’язки...

У Вільшані теж готуються до виборів

on 15 листопада 2018

Вільшана, що в Городищенському районі, готується стати центром об’єднаної територіальної громади, до якої, крім Вільшанської селищної, увійдуть Петриківська, В’язівська, Вербівська,...

Не зволікайте з отриманням першого паспорта

on 15 листопада 2018

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов’язаний отримати паспорт (ID-картку). Завчасно подбати про оформлення документа необхідно випускникам загальноосвітніх навчальних...

В районі нові директори, а в ОТГ — школи

on 01 листопада 2018

Відбулася позачергова 29 сесія районної ради VІІ скликання, яку наприкінці засідання самі ж депутати назвали найкоротшою у році. Можна ще...

Субсидії та «теплі кредити» допоможуть українцям максимально безболісно перейти на нові газові тарифи

on 01 листопада 2018

Щоб полегшити жителям України перехід на нові газові тарифи, Кабмін сьогодні впроваджує стратегію посилення соціального захисту населення. Після тривалих переговорів...

У листопаді істотно подорожчає телефонний зв’язок

on 01 листопада 2018

З 1 листопада в Україні піднімуть ціни на користування стаціонарним телефонним зв’язком. Згідно рішення Нацкомісії, яка здійснює держрегулювання у сфері...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.