­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Субота, 24 лютого 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < січня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

22 вересня на подвір’я одного з найстарших жителів Лебедина Захарія Кирилюка зійшлися діти, онуки, правнуки і навіть праправнуки. Того осіннього дня, коли вересневий погожий день більше нагадував літній, старійшині роду виповнилося 95 років з дня народження.

Аби зустрічати гостей на порозі, у старого вже немає сил, тож він, сидячи на ліжку, лише прислухався до побажань представників сільської і районної влади. Привітати Захарія Даниловича з квітами і подарунками завітали заступник голови райдержадміністрації Ольга Шпиця, сільський голова Олексій Рудас, голова районної ради ветеранів війни і праці Володимир Пустовіт.

Старенькому є чим гордитися. Разом з дружиною Іриною Тимофіївною, яка не дожила до сьогоднішніх днів, вони виростили двох чудових доньок. Одна з них, Галина Захарівна розповіла про життя З.Д.Кирилюка.

У роки Другої світової війни її батько потрапив до фашистського концентраційного табору Маутхаузен. До речі, свого часу Маутхаузен і Гузен були єдиними таборами, які відносили до «категорії ІІІ». Це означало, що умови ув’язнення у них були найважчими у системі нацистських концтаборів. А смертність — найвищою серед таборів рейху.

— Саме там ув’язненому батькові сліпий італійський в’язень напророкував 116 років життя. Вочевидь, то було сказано у мить, коли здавалося, що життя висить на волосині і далі терпіти несила, — пояснює донька.

Додає, що Захарій Данилович згадував, як важко трудився в Німеччині на авіаційному заводі. Час від часу їх бомбили і думав, що вже ніколи не вибереться з полону.

Та після визволення радянськими солдатами полонених долею судилося повернутися в Україну. Родом З.Кирилюк з Мар’янівки, а до Лебедина перебрався після одруження. Трудився водієм на насіннєвому заводі, згодом слюсарем. А нині вся його надія і підтримка — діти та онуки.

 Ольга Качан

Актуальні новини

На ухилянців подаватимуть в розшук

on 22 лютого 2018

Минулого тижня під головуванням заступника голови райдержадміністрації Ольги Шпиці відбулося засідання районної призовної комісії, на якому члени комісії розглянули питання,...

Дітям потрібна сім’я!

on 22 лютого 2018

У Шполянському районі проживає 7 333 дитини, з них 4 202 дитини шкільного віку, 1 420 дітей — у 900...

…А від спортшколи відмовляються

on 22 лютого 2018

В ході 23-ої сесії райради депутати надали згоду на передачу в комунальну власність Матусівської сільської ради бюджетних установ, які знаходяться...

За прострочену комуналку хочуть ввести пеню

on 22 лютого 2018

На розгляді в парламенті перебуває нова редакція закону про ЖКП, де є норма про можливість нарахування пені за несвоєчасне погашення...

НАКАЗ Шполянського районного військового комісара 19.02.2018 м. Шпола №21 Про черговий призов громадян на строкову військову службу

on 22 лютого 2018

1. На підставі Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992 року №2232-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від...

У шполянських магазинах подорожчав хліб

on 15 лютого 2018

Минулого тижня у магазинах райцентру здорожчав хліб. Ціни піднялися не лише на хлібобулочні вироби, які завозять з інших районів, а...

Газети в Україні можуть перестати виходити

on 15 лютого 2018

8-10 лютого відбулась всеукраїнська конференція членів Національної асоціації українських медіа (НАУМ). Її учасниками були редактори обласних і районних газет, які...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.