­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Вівторок, 21 листопада 2017
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < листопада 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      

22 вересня на подвір’я одного з найстарших жителів Лебедина Захарія Кирилюка зійшлися діти, онуки, правнуки і навіть праправнуки. Того осіннього дня, коли вересневий погожий день більше нагадував літній, старійшині роду виповнилося 95 років з дня народження.

Аби зустрічати гостей на порозі, у старого вже немає сил, тож він, сидячи на ліжку, лише прислухався до побажань представників сільської і районної влади. Привітати Захарія Даниловича з квітами і подарунками завітали заступник голови райдержадміністрації Ольга Шпиця, сільський голова Олексій Рудас, голова районної ради ветеранів війни і праці Володимир Пустовіт.

Старенькому є чим гордитися. Разом з дружиною Іриною Тимофіївною, яка не дожила до сьогоднішніх днів, вони виростили двох чудових доньок. Одна з них, Галина Захарівна розповіла про життя З.Д.Кирилюка.

У роки Другої світової війни її батько потрапив до фашистського концентраційного табору Маутхаузен. До речі, свого часу Маутхаузен і Гузен були єдиними таборами, які відносили до «категорії ІІІ». Це означало, що умови ув’язнення у них були найважчими у системі нацистських концтаборів. А смертність — найвищою серед таборів рейху.

— Саме там ув’язненому батькові сліпий італійський в’язень напророкував 116 років життя. Вочевидь, то було сказано у мить, коли здавалося, що життя висить на волосині і далі терпіти несила, — пояснює донька.

Додає, що Захарій Данилович згадував, як важко трудився в Німеччині на авіаційному заводі. Час від часу їх бомбили і думав, що вже ніколи не вибереться з полону.

Та після визволення радянськими солдатами полонених долею судилося повернутися в Україну. Родом З.Кирилюк з Мар’янівки, а до Лебедина перебрався після одруження. Трудився водієм на насіннєвому заводі, згодом слюсарем. А нині вся його надія і підтримка — діти та онуки.

 Ольга Качан

Актуальні новини

Поросятко без довідки ветеринара несе небезпеку, або як влада зреагувала на критику ветеранів

on 16 листопада 2017

Минулої суботи і неділі на центральному ринку за участі представників правоохоронних органів, Держпродспоживслужби, лабораторії ветеринарної медицини та районного споживчого товариства...

Годуємо Європу?

on 09 листопада 2017

Експорт харчів та аграрної продукції до країн ЄС нинішнього року порівняно з минулим зріс на 39,8%, сягнувши 4,177 млрд. дол....

У «Престижі» відкриють промтоварний магазин

on 09 листопада 2017

На першому поверсі супермаркету «Престиж» тривають ремонтні роботи. Усі відділи, які працювали на першому поверсі, перенесено на другий. А шполяни...

Школи зобов’язали опублікувати фінансову звітність

on 09 листопада 2017

Школи зобов’язані опублікувати свою фінансову звітність за доходами і видатками до 1 грудня, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

Європа з’їла наші яйця!

on 09 листопада 2017

Чому різко підскочили ціни? Українці по своїх спорожнілих гаманцях відчули ріст агроекспорту.

Шполянську міськраду визнали порушником закону

on 02 листопада 2017

Виконавчий комітет Шполянської міської ради не провів конкурс на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у межах міста Шпола....

Депутат Богач відщипнув у кума земельку

on 02 листопада 2017

Нещодавно розповсюдилася інформація, що депутат об’єднаної територіальної громади, він же директор СТОВ «Маяк-Агро» (підприємство є складовою частиною СТОВ «ЛНЗ -Агро»)...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.