­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Середа, 12 грудня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < березня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31    

З.О. Колос з Соболівки постійно дописує до «Шполянських вістей» і підняті нею теми та надруковані листи не раз викликали роздратування у керівників різних рангів.

Після тих публікацій нерідко траплялося, що викликали на «коврик» редактора або скаржилися на редакцію в область, але після подібних надрукованих листів деякі недоліки все ж починали виправляти.

І ось останній лист прийшов з припискою «Друкуйте без скорочення. Як посадять, то б. Зоя відпочине. З повагою З.О. Колос».

А написала Зоя Оксентіївна ось про що: «Оце прочитала в одній з газет, що ніби голова райдержадміністрації Володимир Потапенко давав недолугі вказівки на розчищення доріг від снігу. Може той кореспондент у тій газеті дуже юний чи розбирається у написаному, вибачайте, як одна тварина в апельсинах, бо й мені 72-річній і таким, як я, відомо, що кожна сільська рада заздалегідь ще з осені повинна вкласти договір на розчистку снігу якщо не з райавтодором, то з місцевим агропідприємством і відповідно оплачувати роботу.

То до чого ж тут Потапенко? Я знаю його 22 роки. Він молодим прийняв лежачий колгосп «Лан» в Ярославці і за кілька років вивів його в число кращих в районі. До нього в Ярославку їздили працівники державних установ, аби зібрати вирощений урожай.

Він зберіг господарство, яке й зараз самостійно працює. А може хтось зараз назвати самостійне господарство хоч в одному селі району? Переконана — нема.

Тож ота інформація про заборону розчищення снігу швидше за все наклеп, який вкладається систематично в голови людей.

Чогось ніхто не згадує, чому не працює завод запасних частин, що знаходиться вже на території Шполянської об’єднаної громади.

На мою думку — це не що інше, як бажання перекласти чиюсь бездіяльність на голову райдержадміністрації Володимира Потапенка. Вже не кажучи про становище в Україні, коли не можна зрозуміти, хто з них (Верховна Рада, Президент, уряд) якою дорогою хоче рухатися. Одне в них спільне — обіцянки та розмови.

Щодо територіальних громад, то думаю, що це чергова авантюра для села.

А Володимира Миколайовича напевно чекають в Ярославці і надіються, що після цієї служби він ще повернеться до них, бо його там знають як вмілого і підприємливого господарника, який зумів з колективом вистояти Кучмівські реформи, не дав розтягнути господарство, зберіг тваринництво.

Хоч його і називають у тій публікації «князьком», але побільше б таких господарників-князьків, то Україна була б уже Європою, а ми, прості селяни, на багатій землі не бідували.

Від редакції:
Не критикують того,  хто нічого не робить


Піднята Зоєю Колос тема цікава перш за все тим, що люди за старою звичкою судять про роботу виконавчої влади і її керівника з того, що робиться на території всього Шполянського району. І це незважаючи на те, що фактично на терені Шполянщини зараз діє три виконавчі влади. Дві об’єднані територіальні громади — Шполянська (куди входять м. Шпола, с. Кримки і с. Скотареве) та Матусвіська (с. Матусів та с. Станіславчик). Це, якщо хочете, два новостворені райони з своєю виконавчою владою. Шполянську очолює міський голова Сергій Кравченко, Матусівську — Василь Колісник.

Решта населених пунктів району, що не створили об’єднаних територіальних громад, відносяться до Шполянського району. На них й розповсюджується влада райдержадміністрації, головою якої є Володимир Потапенко.

Тобто, на території Шполянського району діє три адміністративні райони. Такий перехідний період. Дії райдержадміністрації не розповсюджуються на об’єднані територіальні громади.

Проте, за старою звичкою, чимало негативу продовжують приписувати як райдержадміністрації, так і самому Потапенку.

Скажімо, в Шполянській ОТГ зарплата вчителів дещо нижча, ніж у працівників навчальних закладів Шполянського району. Але нерідко можна почути, що це Потапенко не дає коштів. Звичайно, це абсурд.

А чули ви десь про надзвичайну ситуацію у другій міській школі, де припинили навчання і дітей вимушено відправили на передчасні канікули? Ця відповідальність вже лежить на міській раді Шполянської ОТГ і її голові Сергієві Кравченку. За останні щонайменше три десятки років подібного не траплялося в жодному навчальному закладі.

Більше того, у міській раді закріпили відповідальних за школами громади, без дозволу яких директор не має права самостійно приймати рішення щодо господарських питань. Таке собі, з дозволу сказати, повернення в радянські часи, але переодягнених в українські вишиванки. А чи несуть ті закріплені особи якусь юридичну відповідальність за навчальний заклад? Звичайно, вони залишаються в стороні, а відповідають за все директори.

Щодо Матусівської громади, то там ситуація ще більш складніша. Сільській раді треба позбутися старих звичок керівництва і освоїти нові, районні методи. Нещодавно з Матусова з вулиці Полтава телефонують жителі і скаржаться, що на їх вулиці, де був прокладений асфальт, один з жителів перерив канаву. На запитання, чому ж не звертаєтеся до сільської влади, відповідь була такою: «А дорогу перекопав той, чиї родичі працюють в сільській раді». А основне, що прохають підказати, куди можна скаржитися.

Цей випадок — свідчення того, що владі ще не довіряють і судять про її дії за старими звичками, від яких вона ще не відмовилася.

Критики ж Володимира Потапенка нерідко використовують незнання населенням, хто й за що відповідає, і перекладають недоліки з інших громад на ніби промахи голови райдержадміністрації.

Потапенко не святий і його безперечно є за що критикувати. Але критика і критиканство — це зовсім різні речі.

Найбільший недолік міського голови Сергія Кравченка і Володимира Потапенка в даний час в тому, що вони через власні амбіції, якщо хочете, власний гонор, не можуть знайти спільної мови.

В історії відомий випадок, коли знаменитому вченому, лауреату нобелівської премії Ейнштейну на вузькому містку зустрівся його учень і заявив, що в науці він своєму вчителю поступається, а от на містку дороги не уступить. Ейнштейн, відступивши кілька кроків назад, промовив: «А я баранам завжди уступаю».

Хто виявиться ким у цій історії з Ейнштейном, вибирати Потапенку і Кравченку. Але більше б користі для Шполи і району та їх жителів було б, коли б суперечливі питання вирішувалися спільно у надто непростий нинішній час.

Якщо вони не вирішуватимуть проблеми спільно, то обов’язково народ причепить комусь з них кличку або барана, або цапа. Хто б там що не говорив, а народ в нас вміє розібратися, хто робить, а хто лише словами вітер жене.

Чого не відбереш у нинішнього голови райдержадміністрації, так це оптимізму і бажання проводити зміни, які б допомогли вижити в нинішніх умовах бюджетного дефіциту.

Якщо, наприклад, порівняти затрати на вугілля в школах в часи, коли райдержадміністрацією керував Сергій Струк і за час керівництва Володимира Потапенка, то вони відрізняються в рази.

В школах району нинішнього опалювального сезону буде використано 520 тонн вугілля, а за часів Струка витрачалося майже 2,5 тисячі тонн та ще й по кілька тонн в школи не довозилося.

Це лише приклади однієї соціальної галузі району і їх можна продовжувати.

Володимира Потапенка критикують, а це не дає йому права заспокоюватися. Не критикують лише того, хто нічого не робить.

 

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.