­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Вівторок, 18 червня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < травня 2019 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 31    

З подружжям Сторчаків познайомилася місяць тому на центральному ринку у Шполі. Василь Андрійович і Любов Леонідівна приїхали продавати молодняк породистих курей, фазанів і цесарок. Як з’ясувалося, проживають у Санжарисі сусіднього Смілянського району, та в Шполі – часті гості. І ось минулої неділі вдалося знову зустрітися і поговорити про справу, яка протягом останніх семи років приносить задоволення і є прибутком до пенсії (обоє вже на заслуженому відпочинку).

Василь Андрійович і Любов Леонідівна – корінні жителі Санжарихи. Ходили в один клас, ще й сиділи за одною партою. Меткий Василь відразу запримітив скромну і працелюбну Любу, тож зустрічалися й після школи, а згодом побралися. Після навчання залишилися працювати в рідному селі. Василь Сторчак трудився агрономом, водієм, інженером з техніки безпеки у місцевому господарстві, а на заслужений відпочинок пішов з дорожньої служби. Любов Леонідівна замолоду трудилася на качатнику, бухгалтером, згодом – секретарем сільської ради.

— За роки роботи в дорожній службі я багато об’їздив, бував у різних куточках України, — пояснює господар. — Перебуваючи якось в Батурині, побачив в одного чоловіка велике пташине господарство, де утримувалися кури, страуси, цесарки, фазани. Подумалося, чому б й собі не спробувати. В селі є два варіанти життя: або горілку пити, або ділом займатися.

Після виходу на заслужений відпочинок свою справу Сторчаки розпочали з пари курчат породи Брама пальова. Нині маточне поголів’я господарства (без урахування курчат) налічує понад двісті голів. Кокінхін голубий, Орпінгтон золотий і пальовий, Брама голуба, Джорджійський гігант, Фазан сріблястий і цесарка бройлерна, Брама світла і павич індійський – ось неповний перелік видів і порід птаства, яке живе на просторому подвір’ї подружжя. Курей тримають у вольєрах, хоча господар зізнається, що утримання на волі дозволяє птахам набрати більше вагу. Якщо півень Орбінгтон у вольєрі набирає майже 6 кілограмів, то при просторовому утриманні він важить значно більше.  

Своїм покупцям Сторчаки пропонують не лише курчат, які вилуплюються у домашніх інкубаторах, що їх господар виготовив з холодильників, а й яйця від кожної породи. А ще біля гостей зі Смілянщини часто зупиняються бажаючі сфотографуватися біля диковинних курей і півнів. Переважна більшість запитують, скільки коштують півень чи курка, але господарі пояснюють, що дорослі особини не продаються – вони виставкові, а от курчат чи яйця можна придбати. Цього дня попит у шполян був на цесарок, які господарі спродали, ледь встигнувши виставити клітки з курми та молодняком. Популярністю користувалися й яйця.

Попри велику зайнятість біля свого господарства, родина птахівників – постійні учасники різноманітних виставок і ярмарок, де збираються такі ж любителі з усієї України. Мають грамоти з різних виставок, які відвідували в Умані і Києві, Черкасах і Знам’янці, Кропивницькому й інших містах. Василь Андрійович розповідає, що в кожному місті вони обов’язково відвідують зоопарк, а ще не минають музеїв. Мають постійні зв’язки з птахівниками-любителями зі Звенигородки і Шполи, Полтави і Корсуня-Шевченківського, Одеси, Рівного, Черкас, Білої Церкви.

Допомагають Василю Андрійовичу й Любові Леонідівні родини сина й доньки, які теж трудяться в сільському господарстві. Донька працює ветеринаром, а син – водієм.

— А ще до нас нерідко приїздять на екскурсії як учні шкіл, так і вихованці дитсадків з Санжарихи, Попівки, Тернівки, — пояснює В.Сторчак. — Ось літні табори почнуть працювати у школі й чекаємо знову на юних відвідувачів…

Ринковий день добігав кінця. Збиралися додому й Сторчаки, дбайливо складаючи клітки у багажник автомобіля. На передньому сидінні красувався великий кущ якоїсь диковинної квітки, бо господарі залюблені й у квітникарство. Квітує їхній палісадник з ранньої весни й до пізньої осені. «Якщо господиня пече хліб, то це не означає, що тісто повинне висіти на тину, — посміхаючись, каже Василь Андрійович. — Так і в нас – якщо ми розводимо птицю й тримаємо господарство, то це не означає, що повинен стояти сморід на подвір’ї. Нехай краще квітне все навколо і радує око».

І з цим важко не погодитись.

Катерина Вальчиковська

Актуальні новини

Атака з повітря

on 12 червня 2019

В Україні триває масовий літ метеликів Чортополохівки. Науковці стверджують, що в основному вони мігрують з Північної Африки, однак, можливо, перезимовують...

Дарована нерухомість

on 12 червня 2019

«Під час шлюбу я набула будинок на підставі договору дарування. Чи буде він при розлученні вважатися спільною сумісною власністю подружжя?»...

У місті провели стерилізацію собак

on 05 червня 2019

3 червня у Шполі продовжилась розпочата у минулому році робота, спрямована на зменшення кількості безпритульних тварин гуманними методами.

Обійшлося без тяжких наслідків

on 05 червня 2019

Ввечері минулої суботи в місті і деяких населених пунктах району спостерігалися пориви вітру до 15-20 метрів за секунду. Як повідомляють...

Додаткові вихідні для шполян у червні

on 05 червня 2019

Червень принесе додаткові вихідні дні, адже на цей місяць в Україні випадає аж два офіційні державні свята.

Сотні тисяч гривень — на громадські роботи

on 05 червня 2019

Налагодження й розширення співпраці з об’єднаними територіальними громадами є одним із пріоритетних завдань Шполянської районної філії Черкаського обласного ...

Дільничних замінять офіцери громад

on 30 травня 2019

В Україні стартує проект “Поліцейський офіцер громади” для роботи в об’єднаних територіальних громадах. Про це повідомляє прес-служба МВС.

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.