­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Неділя, 19 травня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < вересня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 29 30

Нинішня осінь щедра на свята у багатодітній родині Ткачів з Капустиного. Свого часу Петро Олексійович і Галина Іванівна зважилися взяти на себе дуже почесну і не менш відповідальну місію — виховувати і ростити, як своїх, чужих діток. У їхній затишній оселі діє одна з трьох на Шполянщині прийомна сім’я. 30 вересня Ткачі відзначили День усиновлення. Не чуже їм і професійне свято працівників освіти, яке днями відзначатимуть, адже Галина Іванівна — учитель молодших класів. А ще цієї золотої осені виповнюється 25 років, як подружжя Ткачів поєднало свої долі, тобто на їхньому порозі — срібне весілля.

Згадуючи той далекий листопад, коли стали на весільний рушник, Петро Олексійович і Галина Іванівна зізнаються: й подумати не могли, що в житті випаде стати багатодітними батьками.

З нагоди Дня усиновлення сім’ю Ткачів привітали представник районної служби у справах дітей Ірина Панасенко та т.в.о. директора районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Галина Орєшіна, вручивши дітям подарунки. Сім’ю провідала і сільський голова Наталія Колісник.

Найбільше тішилися новими іграшками п‘ятикласники Юля й Костик. Аби ліпше роздивитися подарунки гостей з району, вони вибігли до іншої кімнати. Того ранку діти разом з названою мамою відпросилися зі школи.

— Які незвичні косички у Юлі, — зауважує хтось із гостей.

— Такі у нас уміє плести донька Альона, яка після вихідних поїхала на навчання, — пояснює Г.І.Ткач.

Доки малеча щебече довкола обновок, старший з прийомних дітей, дев’ятикласник Богдан більш стриманий, серйозний.

— Богдан сьогодні вже мій справжній помічник, — розповідає Петро Ткач. — Він цікавиться усілякою технікою, залюбки допомагає по господарству, а за потреби може й на кухні стати до роботи.

— Господарювали ми з ним разом, навіть пироги пекли, вареники ліпили, доки дружина перебувала на курсах з підготовки до нового навчального року, — з посмішкою додає господар.

— Щоранку перед початком уроків ми з першокласниками збираємося в ранкове коло, бажаючи здоров’я один одному, коротко розповідаючи про справи та настрій кожного, обговорюємо події місцеві і ті, які відбуваються в світі, — пояснює Галина Іванівна. — Щодень у нашому класі нова людина дня, чому школярики дуже радіють. З великим задоволенням вони граються новим конструктором лего.

Після завершення уроків виховний процес у Галини Іванівни продовжується вдома, адже молодші Юля з Костиком самі ще не можуть виконувати домашні завдання. Не кажучи вже про те, що для чималої сім’ї необхідно приготувати вечерю, кожному нагладити одяг та й самій підготуватися до наступного робочого дня.

Найстарший з прийомних дітей Ткачів, Сергій, вже зовсім дорослий, має 27 років. Поїхав на роботу до Польщі, попередньо два роки поживши в Ізраїлі. Та при нагоді він все одно навідується до своїх названих батьків, родається і до їхньої доньки Альони, своєї ровесниці.

— Уперше побачив Серьожку, коли працював у лісництві неподалік Шполянської школи-інтернату, — пригадує П.О.Ткач. — Якось непомітно ми з ним потоваришували. Згодом школяр почав приїздити на вихідні до нас додому.

— Він був такий невеличкий, тож спершу ми вважали, що підліткові не більше десяти років, — приєднується до розмови дружина. — Коли ж нам сказали, що йому шістнадцять — трохи захвилювалися, бо таки непростий це вік у підлітків. Та з часом він таки перейшов жити до нас.

Щемливі спогади у подружжя про знайомство з кожною їхньою прийомною дитиною. У сучасному суспільстві не кожен здатен зрозуміти ту самопожертву, великий щоденний труд і обов’язки, які взяли на свої плечі Петро і Галина Ткачі, дбаючи про виховання нерідних дітей, поділяючи з ними тепло своїх душ. Та якби таких сімей було більше, може, поменшало б у нашій країні сиротинців.

Ольга Качан

Актуальні новини

Торгівля землею: чи готова Україна до відкритого ринку?

on 17 травня 2019

Більшість українців, як і раніше, не готові продавати свою землю. Соціологічне дослідження групи «Рейтинг» показало, що 72% громадян виступають проти...

Хто отримуватиме субсидію готівкою?

on 17 травня 2019

Вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 373 „Деякі питання надання житлових субсидій...

Місцеві інспекції з праці – поза законом?

on 17 травня 2019

14 травня Шостим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову в судовій справі, якою задоволено позов підприємців, та визнано нечинною постанову Кабінету...

У червні українці двічі відпочиватимуть три дні поспіль

on 17 травня 2019

У червні українці відпочиватимуть три дні поспіль двічі. Причиною тому - Трійця і День Конституції.

В.О. старости звільнили від кримінальної відповідальності

on 09 травня 2019

На Шполянщині не раз траплялося, що сільських голів звинувачували у перевищенні своїх повноважень і вчиненні правопорушень. Один з них —...

Чи хочуть шполяни в ОСББ?

on 09 травня 2019

Незрозуміла на перший погляд абревіатура ОСББ — означає Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.

У двох районах Черкащини – жодної ОТГ

on 09 травня 2019

533 населені пункти Черкаської області ще не створили об’єднаних територіальних громад. Це понад 62% від загальної кількості. Про це повідомили у...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.