­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Вівторок, 22 січня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < серпня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
  1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30      

У родині шполян Заліських багато років берегли таємницю про те, що їхній рід походить від самого Митрополита Андрея Шептицького, остерігаючись колишньої радянської влади. Сьогодні Валентина Заліська, рідня якої носила прізвище Шептицьких, вже може поділитися сокровенним. Вона давно на заслуженому відпочинку. Аби не сумувати зимової пори, захоплюється вишиванням. Її роботи знайшли свої місця на стінах домівки, оздоблюючи її та додаючи затишку оселі.

— Ще моя бабуся казала, що то не жінка, яка не вміє наварити їсти, пошити собі сорочку і вишивати або в’язати, — пояснює вона.

В.Б.Заліська розповіла власну сімейну історію:

— Моя прабабуся по батькові в дівоцтві була Шептицька Феодора Степанівна. Щось розповідала, та я була малою і мало що розуміла. Вона була освіченою, жила до 95 років і до останнього читала книжки. Мала красивий диплом з золотим тисненням, який дозволяв викладати у церковно-приходській школі. Іграшок у післявоєнний час не було, от ми, діти, гралися ним — та й порвали. Так само гралися фотографіями.

Згодом про неї повідала моя бабуся Мокрина Євсеївна (донька Ф.С.Шептицької). А ще додала, що наш родич — великий чин у церкві. «Тільки про це мовчи, бо він ворог народу», — наказала. Після революції, можливо, під час громадянської війни із Польщі до них прийшла дивна бомага. У документі йшлося, аби спадкоємці чоловічої статі приїхали до Польщі за спадком, бо якийсь Шептицький помер. На той час у нас два таких чоловіки було, які могли б поїхати. Це батько колишнього шполянського гінеколога (нашого родича) Григорія Павловича Шептицького і батьків брат. У державі якраз була розруха, непевність, тож на сімейній раді вирішили нікуди не їхати. Мовляв, не потрібен нам той спадок, а то ще вб’ють там. Нам і в Шполі добре. На тому все й затихло.

Знаю, що рід Шептицьких був дуже великий. Немало їх і зараз проживають у Шполі. У Сигнаївці досі стоїть будинок, де мешкала сім’я прабабусі. Феодора Степанівна мала десять дітей. Її сини Андрій, Зосим, Василь і Микола пройшли всю війну і лишилися живі.

Дідусь Василь Юрійович Заліський родом з Терешок, з простої сім’ї, проте вступив у Петербурзі у мореходне училище. Згодом брав участь у російсько-японській війні 1905-1906 років. Повернувшись до Терешок, у 1909 році дід оженився на моїй бабусі, проте хворів і невдовзі помер. Тоді як бабуся вдруге вийшла заміж і переїхала жити у Шполу.

Валентина виросла у її будинку, адже батько був військовим і сім’я часто переїжджала. У травні 1941 року, напередодні початку війни з Німеччиною, у неї народилася сестричка. Мама з новонародженою Женею подалися за Дніпро, до своєї рідні на Полтавщину (родом вона з козаків). Моста тоді ще не було, а лише вантажний пором й Дніпро вже бомбардували. Вона віддавала поромщикові обручку, та той відмовився. Мати йому весь вік дякувала, хоч згодом обміняла дорогоцінність на їжу.

Згодом мати повернулася, забрала Валентину в Сигнаївку, а потім, не витримавши важкої селянської праці, поїхали до Прилук. Там старша донька закінчила технікум, а за бабусею дуже скучала, та й повернулася в Шполу. Досі живе на їхньому подвір’ї, хоч хату з чоловіком звели нову.

По-своєму цікава трудова біографія В.Б.Заліської, яка майже три десятиліття власної праці віддала Шполянській швейній фабриці. Була там і майстром, і бригадиром, контролером. Звідти вийшла на заслужений відпочинок.

— Шили ми фуфайки, дитячий одяг, постільну білизну, чоловічі сорочки. А вже як перейшли до власників з Німеччини, я найперша на потоці шила брюки з етикеткою «Штельман». Тоді вже й асортимент розширився. Досі не забулося, як дбав про підприємство покійний директор Анатолій Лібовнер! З’являлися то машинка, що сама низи обробляє, то оверлоки, то японські машинки «Juki». Де тепер все те поділося, важко сказати. Було, як ми шили сорочки, а моя сестра жила аж в Усурійську (на Далекому Сході) і написала мені листа, що купила чоловікові гарну сорочку в клітинку виробництва Шполянської швейної фабрики. Цікавилася, чи не я такі шила. А ми й справді на потоці їх виготовляли, — додає пенсіонерка.

Вона багато ще могла б розповісти цікавого про родину, про онуків і правнуків, якими пишається. А вони із цікавістю розпитують про давні події свою бабусю, як колись розпитувала рідних вона.

Ольга Качан

Актуальні новини

Не доставляють лише «Шполянські вісті»?

on 17 січня 2019

До редакції продовжують надходити телефонні повідомлення від читачів, які передплатили газету «Шполянські вісті» на 2019 рік. Так, після публікації «Саботаж...

Не допустили зриву навчального процесу В Іскреному

on 17 січня 2019

У той час, коли у всіх школах району після зимових канікул звично відновився навчальний процес, в Іскренській загальноосвітній школі І-ІІІ...

Чи встигли обрати сімейного лікаря?

on 17 січня 2019

Згідно з офіційними даними, у 2018 році кожен другий українець обрав собі сімейного лікаря. Немало з тих, хто не встиг...

Хрещенські морози відміняються

on 17 січня 2019

Українців цікавить, якою буде погода на Водохреща, 19 січня, адже традиційно цей період славиться справжніми хрещенськими морозами, снігом і льодом,...

Через суд з підприємця стягнуть борг

on 17 січня 2019

Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі за позовом Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шполянської міської...

Посилки — по-новому

on 12 січня 2019

З початку року змінилися правила оподаткування товарів, що надходять із-за кордону. Нагадаємо, досі українці могли отримувати скільки завгодно посилок вартістю...

Інформмозаїка

on 12 січня 2019

Проблема з вчителями математики Проблема з кадрами в районі стосується не лише медицини, а й освіти. На одній з нарад в...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.