­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Понеділок, 10 грудня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < грудня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            

Кажуть, немає різниці, якою мовою розмовляє людина, головне, щоб була хороша і її можна було зрозуміти. І я підтримую таку думку. Адже ніяке нав’язування, чи заборона користі не принесе. Це більше роз’єднуватиме суспільство. Зрозуміло, що схід та південь України ніколи не буде повністю україномовним.

Треба визнати, що Україна двомовна держава і нікуди ми від цього не подінемося. Навіть якщо діти у школах будуть розмовляти українською, то вдома і в побуті вони спілкуватимуться, як і їхні батьки. І коли ми так прагнемо в Європу, то варто пам’ятати, що Європа багатомовна. Так, у тих же Нідерландах не виникає ніяких проблем, що один розмовляє німецькою, а інший французькою.

Зараз з нашою мовою взагалі робиться щось незрозуміле. Коли ми так прагнемо розвивати її, то чому постійне засилля іноземних слів, особливо з польської. Інколи, коли іде переклад якогось кінофільму чи якоїсь програми, то складається таке враження, що треба перекладати ще й те, що вже переклали. Є такі слова, чи метафори, або якісь приказки, які взагалі не підлягають перекладу, але їх намагаються перекласти і виходить якась белеберда чи абракадабра.

Коли я ще ходив до школи, такі слова, як космос, космодром, космонавт називали новими словами. А скільки в нас зараз з’явилося нових слів? Хоспіси, хостели, паротяги, гелікоптери, летовища. Якось показували у Запоріжжі загорівся хостел, то, мабуть, треба було людям якось пояснити, що ж то воно таке? Кажуть, що це якийсь міні-готель.

Раніше на уроках малювання були олівці. Був оранжевий, а ще діти називали жовто-гарячий. Тільки через багато років, у 2004 році, коли я був у Польщі, то почув таке слово, як «помаранчі». Так поляки називали апельсини. А вже восени в Україні відбулася так звана «Помаранчева революція».

Раніше було таке всім зрозуміле слово, як кіоск, зараз його називають яткою, або ще краще маф чи може мафа. Звідки беруть ці слова, незрозуміло. Краще як-небудь, тільки, щоб не було так як раніше. А ще в нас з’явилися світлини, а той, хто фотографує, мабуть, світильник. Здавалося б, що може бути простіше слова ВУЗ. І російською, і українською воно означає вищий учбовий заклад. Але хтось вирішив, що це невірно, тому у нас з’явилися виші. В нас не стало автомобілів. Нерідко можна почути: «їхав на автівці», «приїхав на авті», «вийшов з авта».

Нещодавно в одній з черкаських газет прочитав таку «важливу інформацію» — якийсь несерйозний водій, покинув свій автобус на проїжджій частині, а сам пішов до КАВОШОПУ, щоб випити філіжанку кави. Не розумію, чому, коли поляки п’ють каву з філіжанки, а яєчню смажать на пательні, то і українці повинні робити так само. А ще думаю, чи то у нашого славетного земляка Г.С. Сковороди просто російське прізвище, чи може в українській мові ніколи не було ніякої пательні.

Чому наші політики, коли перебувають у Європі, починають говорити англійською. Зрозуміло, коли посол іншої держави вивчає мову тієї держави, в якій він працює, а коли президент незалежної держави так діє, то це просто відверта неповага до своєї мови. Важко уявити, що хтось з американських політиків, будучи у Німеччині, стане «шпрехать» німецькою. Пам’ятаю, у 2009 році тодішній міністр енергетики пан Дубина, коли поїхав до Москви домовлятися за постачання газу до України, раптово забув російську і взяв з собою перекладача. Це так образило російських урядовців, що вони відмовилися з нами розмовляти. А причина відома — він хотів показати свою незалежність. Після цього Ю. Тимошенко сама поїхала до Росії і підписала оту, як зараз кажуть, кабальну угоду.

А ще наші політики полюбляють змінювати наголос, наприклад, не випадок, а випадок, не довели, а довели, провели.

Наші мовознавці часто цитують класиків — Тараса Шевченка, Лесю Українку. А я хочу процитувати Андрія Сову. «І либонь гадає лобуряка той, що він руський знає так, як Лев Толстой».

Олександр Пархоменко, м. Шпола

Актуальні новини

ПРИЙШЛА СУБСИДІЯ. ЯК СПЛАЧУВАТИ СВІЙ ОБОВ’ЯЗКОВИЙ ПЛАТІЖ?

on 06 грудня 2018

Як і в минулих опалювальних сезонах, зекономлену субсидію можна використати для оплати в наступному місяці спожитого понад виділену соціальну норму...

Вікна заплуталися в тендерах, як у тенетах

on 06 грудня 2018

Цьогоріч мало відбутися два тендери на закупівлю вікон для навчальних закладів району. За результатами першого з них придбано та встановлено...

Медсестер бракує, та й лікарів теж

on 06 грудня 2018

Не лише проблемою фінансування переймаються сьогодні у Шполянській центральній районній лікарні. Перед медиками вторинної ланки постала ще й нестача кадрів,...

Воєнком Євген Курбет: «Зберігати спокій і бути пильними»

on 06 грудня 2018

Зберігати спокій, бути пильними та звертатися до військових комісаріатів у разі отримання викликів, закликає черкащан обласний військовий комісар Євген Курбет...

Скільки коштує новорічний ранок

on 06 грудня 2018

До новорічного свята залишається ще майже місяць часу, проте в магазинах вже пропонують барвисті гірлянди, новорічні прикраси і костюми....

Чи не зникнуть соціальні працівники?

on 06 грудня 2018

У більшості сіл району вже звикли, що в сільських радах працюють соціальні працівники від районного центру соціальних служб для сім’ї,...

Як уникнути шахрайства з банківськими картами: українцям дали 5 порад

on 30 листопада 2018

Сьогодні в Україні відбуваються масові шахрайські операції з платіжними картами. На цьому наголосив декан факультету банківського бізнесу Тернопільського національного економічного...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.