­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Понеділок, 20 листопада 2017
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < жовтня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

ЛЮСЯ ОВДОВІЛА, КОЛИ ЩЕ Й ТРИДЦЯТИ НЕ МАЛА. СТАРША ДОНЕЧКА ДРУГИЙ КЛАС ЗАКІНЧУВАЛА, А МОЛОДШІЙ НЕ БУЛО Й ТРЬОХ РОЧКІВ.

СТАЛАСЯ БІДА: КОЛИ ЧОЛОВІК МИРОН ЇХАВ НА ВЕЛОСИПЕДІ, ЙОГО ЗБИВ АВТОМОБІЛЬ. ЛИШЕ НАД РАНОК ЛЮДИ ЗНАЙШЛИ ТІЛО НА УЗБІЧЧІ ДОРОГИ. МЕДИКИ СКАЗАЛИ: ЯКБИ ЧОЛОВІКА ВЧАСНО ДОПРАВИЛИ ДО ЛІКАРНІ, ВІН БИ ЖИВ. АЛЕ ВОДІЙ ІЗ МІСЦЯ ПРИГОДИ ВТІК, НЕ ЗНАЙШЛИ ЙОГО Й ДОНИНІ. ОСЬ ТАК: СТРАШНО, НЕСПРАВЕДЛИВО, БЕЗГЛУЗДО І ДУЖЕ БОЛЯЧЕ. ОСОБЛИВО ДЛЯ РІДНИХ, БО ДІТИ ЗАЛИШИЛИСЯ БЕЗ ТАТА, ДРУЖИНА — БЕЗ ЧОЛОВІКА, МАТИ ВТРАТИЛА ЄДИНОГО СИНА…

Жила сім’я у квартирі Миронової матері Ганни. Вона — жінка мовчазна, замкнута, непривітна. Рано овдовіла, сама ставила на ноги сина. Почуттів проявляти не вміла. Була строгою і вимогливою матір’ю. У школі Мирон вчився на «відмінно», із відзнакою закінчив і виш… Коли привів у дім Людмилу — Ганна якось байдуже знизала плечима, мовляв, твій вибір: хочеш — то одружуйся.

У Ганни квартира велика — аж чотири кімнати. Покійний Миронів батько свого часу обіймав керівну посаду на одному з великих підприємств, тож отримав це житло. Із перших днів Ганна встановила свої правила: молоді — окрема сім’я, тож мають окремо все купувати, окремо готувати і все решта — теж окремо. На початках Люсі було аж незручно. Сидять, приміром, із Мироном у кухні, вечеряють, заходить свекруха. Невістка метушиться, запрошує до столу, а вона відмовляється. Бувало, спече Люся торт чи смаколиків якихось купить — занесе свекрусі в кімнату. Ганна подякує, але наступного дня обов’язково відкупить і пригостить молодих…

Нічого не змінилось, коли народилися внучата. Бабуся дуже рідко залишалася з ними, коли її просили. Як і свого часу із сином, з онучками також була строгою.

Хоча й минули роки спільного життя під одним дахом, але звикнути до свекрухи Людмилі так і не вдалося. А тепер, після смерті Мирона, Людмила не знала що й думати. Допікав біль втрати, і була впевнена, що свекруха як не нині, то завтра покаже їй на двері. Бо хто ж Людмила тепер для Ганни?

Так минав час. Ганна й далі жила відсторонено. Тільки тепер усі разом ходили в неділю на цвинтар. Коли Люда про щось просила — не відмовляла, допомагала…

Так минуло ще три роки. Влітку перед школою видалася Люді з дівчатками добра нагода поїхати до моря. Тішилась, а душа тихо плакала: «Якби був Мирон…» Проте донечки завжди відганяли сумні мамині думки. Вже першого вечора навперебій розповідали, що у них з’явилась нова подруга Настуня. І приїхала вона на відпочинок лише з татом, бо матуся їх залишила і втекла до Італії… Діти на свій лад сприймали розповідь Настуні й дуже жаліли її. А вже наступного дня Люда мала змогу познайомитись і з Настунею, і з її татом Романом. Так мимоволі, через дітей і почали спілкуватись…

Час на відпочинку збіг швидко. Роз’їхались… Нерідко Люда вже потім тепло згадувала Романа. Видно було, що дуже любить він свою донечку. І незважаючи на «вибрик» дружини, не впав духом, не почав пиячити, не шукав пригод, а цілковито присвятив себе вихованню дитини. Та Людмила й думки не допускала, що цей чоловік міг би стати добрим батьком і її дівчаткам, а їй — опорою і підтримкою…

Хоча й була Люда ще зовсім молодою, але жодного разу після смерті чоловіка не думала про те, щоби влаштувати й своє особисте життя. Поки розлучений співробітник Ігор не почав залицятися до неї. Ніби й непоганий він чоловік. Кілька разів ходили на каву, до театру… Останнім часом почав натякати на спільне життя. А на Людмилині страхи, що, мовляв, не знаю, як сприйме свекруха усе це, бо ж вони з дітьми живуть у її квартирі, відповів, що має власне житло, куди й забере її з донечками…

На новорічний ранок, який організовували в їхньому колективі, Людмила привела своїх дівчаток. Там уперше й познайомила їх з Ігорем. А вже наступного дня старша донечка, схлипуючи, сказала, що не хоче, аби дядько Ігор жив із ними, не хоче іншого тата. Для Людмили це було вагомою причиною розірвати стосунки з Ігорем…

Знову закрутились будні… А наступного літа дівчатка отримали листа від своєї давньої подруги Настуні, де дівчинка писала, що вони з татком знову їдуть на море. Запрошувала і їх… Діти, як то часто буває, швидко пристали на цю пропозицію. А мамі щебетали в один голос, що не хочуть ні атракціонів, ані розваг і навіть морозива — лише на море… Але й на дуже скромний відпочинок Людмила не мала грошей. Діти, звісно, були засмучені. Та за якийсь час заспокоїлися, бо Настуня в наступному листі написала, що вони з татом їдуть на екскурсію до їхнього міста…

Так через рік після спільного відпочинку вони зустрілися знову. Тоді ж Люда відчула, що подобається Романові. Зрозуміла, що й він їй не байдужий. Відтоді Роман із донькою частенько приїздив до їхнього міста. А одного дня запросив Людмилу з дівчатками до себе в гості. Але старша доня знову зчинила бунт. Не хотіла ні до Настуні, ні до дядька Романа, ні до жодного іншого дядька. Людмила намагалася підібрати ключик до дитячого серця, але марно. І від Романа відмовитися також не змогла…

Мала ходила невдоволена, насуплена, а одного дня «знайшла вихід»: вирішила все розповісти бабусі Гані. Знала, що бабця строга — і мама, як, зрештою, і вони із сестричкою, її побоюється… Ганна мовчки вислухала внучку, а ввечері вирішила поговорити з Людмилою. Розмова була довгою — і Люда чи не вперше за всі ці роки прониклася теплом і любов’ю до свекрухи. Виявляється, Ганна не тільки не була проти, аби Людмила влаштувала своє особисте життя, а дуже хотіла цього…

«Коли помер мій чоловік — думала, не переживу, але день за днем біль помало відступав, — стиха почала Ганна. — Свого часу у нас було багато друзів, а коли залишилася сама, всі кудись зникли… А може, це мені так здавалось. Тому й сама відгородилася від світу, від людей. Коли була молодшою, траплялись мені добрі чоловіки, але я всім відмовляла. Сама собі хотіла довести, що дам усьому раду, що не впаду… Раду то я дала і не впала, але радості від життя так і не спізнала. Тож коли тобі трапляється якийсь хороший чоловік — виходь за нього. Жінці потрібна опора, підтримка. Аби тобі він був до душі, Люсю. З малою я сама поговорю. А як підросте трохи, то й сама тебе зрозуміє…»

Минуло відтоді п’ять років. Людмила з Романом таки поєднали свої долі. А незабаром у них народилася ще одна донечка. Живуть у добрі та злагоді…

Ганна була не проти, аби невістка з новим чоловіком та його донечкою жили в її домі, але молоді вирішили, що житимуть у Романа. До Ганни в гості приїздять часто. Вона й далі така ж неговірка і замкнута, але Люда тепер зовсім по-іншому сприймає свекруху. Знає, що не тримає і не тримала вона ніколи камінь за пазухою. А ще Людмила дуже вдячна цій жінці, що дала їй мудру пораду, якою свого часу не скористалася сама…

Руслана ЦИЦЮРА

Актуальні новини

Поросятко без довідки ветеринара несе небезпеку, або як влада зреагувала на критику ветеранів

on 16 листопада 2017

Минулої суботи і неділі на центральному ринку за участі представників правоохоронних органів, Держпродспоживслужби, лабораторії ветеринарної медицини та районного споживчого товариства...

Годуємо Європу?

on 09 листопада 2017

Експорт харчів та аграрної продукції до країн ЄС нинішнього року порівняно з минулим зріс на 39,8%, сягнувши 4,177 млрд. дол....

У «Престижі» відкриють промтоварний магазин

on 09 листопада 2017

На першому поверсі супермаркету «Престиж» тривають ремонтні роботи. Усі відділи, які працювали на першому поверсі, перенесено на другий. А шполяни...

Школи зобов’язали опублікувати фінансову звітність

on 09 листопада 2017

Школи зобов’язані опублікувати свою фінансову звітність за доходами і видатками до 1 грудня, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

Європа з’їла наші яйця!

on 09 листопада 2017

Чому різко підскочили ціни? Українці по своїх спорожнілих гаманцях відчули ріст агроекспорту.

Шполянську міськраду визнали порушником закону

on 02 листопада 2017

Виконавчий комітет Шполянської міської ради не провів конкурс на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у межах міста Шпола....

Депутат Богач відщипнув у кума земельку

on 02 листопада 2017

Нещодавно розповсюдилася інформація, що депутат об’єднаної територіальної громади, він же директор СТОВ «Маяк-Агро» (підприємство є складовою частиною СТОВ «ЛНЗ -Агро»)...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.