­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Середа, 20 червня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < червня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
      1 2 3 4
6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30    

На столі горіла свічка. Її полум’я виписувало тіні на стіні. В кімнаті на стільцях стояла домовина, а в ній бліда та ще зовсім молода жінка. Тишу порушила лише молитва, яку читала бабця біля столу. А за вікном лив дощ, то були сльози покійної. Кажуть коли людину ховають і йде дощ, вона ще дуже хотіла жити.

А Орися дуже хотіла жити. Ще з тієї весни, коли вона зустріла його. Ні, не в клубі на танцях, а на буряковому полі, де допомагала матері. Він, ще зовсім юний хлопчина, підвозив воду жінкам. І затремтіли руки, застукотіло серце: «Мій єдиний!!!»  Той, з яким хотілось поєднати долю назавжди.

І забуяла весна різнобарвними кольорами, а разом з нею запалала в грудях Орисі любов. П’янкі поцілунки, гарячі обійми, зустріті світанки… Все це було і ніколи нею не забуте. Та доля іноді руйнує життєві плани, вносячи свої корективи.

Заборонили батьки Орисі зустрічатися з Миколою.

- Не рівня він тобі – гримнув батько.

- Він же з бідної сім’ї. Що він зможе тобі дати? – додала докірливо мати.

Не змогла Орися ослухатись батьківського наказу. Посватали її за заможного нелюба, а за місяць відгуляли весілля. Весело грали музики, танцювали і випивали гості, бажаючи довгих літ і діточок. Лише наречена сиділа сумна.

Її великі сині очі, повні сліз, дивились ніби крізь гостей. Потай втирала непрохану сльозу, що хотіла бігти по щоці.

А там за двором, в тіні дерев, стояв Микола, втирав непрохані сльози. Він дивився на свою і водночас чужу наречену. Тіло поривалось побігти туди, вкрасти і полетіти з коханою світ заочі, але розум зупиняв «Не смій!». Так і скінчилась їхня весняна казка, залишивши кожного страждати поодинці.

Микола виїхав з села наступного ж ранку після Орисиного весілля, забравши з собою всі спогади про їхнє кохання. А Орися лишилась жити з нелюбом, заховавши всі згадки про Миколу в глибокій комірчині своєї душі.

Минали дні, летіли місяці й роки. А життя Орисі все більше нагадувало пекло. Нелюб-чоловік виявився пияком. Приходив додому все частіше п’яний, нещадно бив дружину. Не посилав їм Бог діточок, а чоловік лютував. Від такого життя Орися почала хворіти, а відтак і зовсім злягла. Мати возила її до лікарів, але вони розводили руками. Ненька плакала біля доччиного ліжка.

- Не плачте, мамо. Жоден лікар не вилікує мою зранену душу. Я прощаю вас з батьком за мою скалічену долю… — тихо промовила Орися і згасла.

На ранок дощ скінчився, лишивши за собою Орисині сльози краплями на траві. А по обіді повезли Орисю в останню путь. Туди, де вже ніколи її ніхто не образить, де буде вічний спокій. На цвинтарі біля ями голосила мати. Сполохано порозлітались птахи і навіть батько стояв і плакав, не соромлячись людей.

Всі розійшлись. А до могили підійшов чоловік, тримаючи в руках великий букет ромашок.

— Орисю, Орисенько моя люба! Пробач мені, моя кохана!!! – ридав Микола.

Він так і не зміг більше нікого покохати, залишився вірним своїй коханій Орисі все своє життя. Коли його запитували про кохання, він з теплом і водночас болем розповідав про неї – про Орисю. І ніби просив, ніби наказував.

- Не руйнуйте кохання!!! Бо люблячі душі одне без одного згасають!!!

Ірина Сідун, м. Шпола

Актуальні новини

Лебединський синдром

on 15 червня 2018

Після того, як ТОВ «Шпола-Агро-Індустрі» змінило власника, дехто з передбачливих шполян почав пророкувати, що зміна розмірів Шполянської ОТГ не за...

Спокійно не пройдеш

on 15 червня 2018

Собака з давніх-давен була і є другом людини. Тварини дуже звикають до своїх господарів. Знаю історію, коли одна родина літаком...

Вистава «Шполянська кайдашева сім’я» продовжується

on 08 червня 2018

Днями з’явилося повідомлення уряду про те, що кошти, виділені на ремонт доріг, освоюються вкрай повільно, і це змусило виконавчу владу...

Витримаємо все, бо за нами — читачі

on 08 червня 2018

Вчора в Україні відсвяткували День журналіста, усіх тих, хто створює газети, теле-радіо передачі, інформує суспільство про новини, події, контролює діяльність...

РАБИНОВИЧ ПРИПУСТИВ, ЩО СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ТЕЛЕПРОЕКТ «КАНДИДАТ» МОЖЕ БУТИ ПРОДОВЖЕНИЙ НА ТРИ СЕЗОНИ

on 08 червня 2018

Політико-соціальний проект «Кандидат» може тривати три сезони. Про це заявив народний депутат України, лідер політичної партії «За життя» Вадим Рабинович...

Екологія майбутнього залежить від сьогодення

on 08 червня 2018

Мальовнича Черкаська область славиться своїм Канівським природним заповідником та Національним дендрологічним парком «Софіївка», яку виправдано називають перлиною садово-паркового мистецтва. Цей...

І поліція надаватиме інформацію?

on 08 червня 2018

Інформацію про доходи для надання субсидій, як і раніше, надаватиме Державна Фіскальна служба України. Пенсійний фонд України, крім інформації про розмір...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.