­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Вівторок, 22 січня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < вересня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Вийшла з друку книга лебединського краєзнавця Івана Олексійовича Єлінецького «Лебединські етюди». У виданні зібрані нариси Івана Олексійовича, які в різні роки друкувала газета «Шполянські вісті». Спонсором видання виступила група компаній ЛНЗ і особисто голова наглядової ради Дмитро Кравченко.


Завершилася розробка Положення про всеукраїнську літературну премію імені Миколи Даниловича Томенка. Про це редакції повідомив начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Анатолій Лозовий. Положення розробили професор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Володимир Поліщук і донька Миколи Томенка – Олеся Миколаївна.

Днями бібліотека нашої редакції поповнилася ще однією книгою — уродженка Василькова, а нині жителька Смілянщини Валентина Мандрика (Призва) подарувала свою книгу поезій «Мого дитинства казка». «Рідній газеті «Шполянські вісті», яка колись підтримала мене із вдячністю», — йдеться в дарчому написі.

11 вересня в приміщенні Обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Шевченка за підтримки Департаменту культури та взаємозв’язків з громадськістю облдержадміністрації та Черкаського обласного відділення Української бібліотечної асоціації відбувся конкурс професійної майстерності бібліотечних працівників області «Талановиті та перспективні», в якому взяли участь бібліотекарі міських, районних та сільських бібліотек.

Книга Наталі Прищепи (Черкас) «Чисті джерела» з’явилася у районній бібліотеці кілька місяців тому. Переселенка з Донбасу, уродженка Сигнаївки виклала у першій частині трилогії «Книга життя. Правдива історія» — романі «Чисті джерела» своє життя, свої спогади, які інколи заворожують, інколи розчулюють, а інколи після прочитання окремих глав щокою тече непрохана і неконтрольована сльоза.

Я зовсім забув ці епізоди. Пам’ять, як уже мовилося, дама невиправно вередлива – вона пам’ятає те, що їй хочеться, і так, як їй хочеться. Щось важливе для тебе вона може поховати під зливою зовсім не вартих уваги абищиць, і ти вже ніколи не зустрінешся з ним спраглим спогадом.

П’ятикласники Васильківського навчально-виховного комплексу Максим Торба і Сергій Лобачев побували на щорічній конференції вшанування творчості Михайла Драй-Хмари, одного із «пʼятірного грона» неокласиків, ученого філолога і поета, який поклав своє життя заради свободи.

Минулий тиждень був багатим на події для вихованців місцевої школи-інтернату. У навчальному закладі проходив тиждень англійської мови, в якому взяли участь учні школи на під керівництвом вчителя англійської мови Н.І.Козачук та вчителів фізкультури М.М.Запісецького, Е.В.Запорожана за участі чотирьох викладачів зі Сполучених Штатів Америки, представників благодійної установи «Надійся тепер», на чолі з Сенді Найт.

П’ятдесят п’ять робіт, майже тридцять учасників. Довга і клопітка робота журі на чолі з першим лауреатом районної літературної премії імені Олекси Влизька Олександром Діхтяренком. І ось нарешті визначені переможці щорічного традиційного конкурсу юних поетів «Тарасовими шляхами».

Читачі газети вже мали нагоду ознайомитися з уривками нової книги письменника, нашого земляка, письменника Михайла Слабошпицького «Протирання дзеркала». Нещодавно вийшла з друку сама книга. Розпочинається вона з цікавих, а подекуди й з гумором спогадів про дитячі і юнацькі роки письменника. У ній Михайло Федотович розповідає про відомих людей, своїх сучасників, письменників, політичних діячів та інших значущих особистостей, з якими довелося спілкуватися. Пропонуємо вашій увазі уривки з нової книги.

Рекордна кількість пам’ятників

1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Це друге місце за кількістю пам’ятників одній особі. Найбільше на Землі, вважають дослідники, існує монументів Ісусу Христу.

Кажуть, немає різниці, якою мовою розмовляє людина, головне, щоб була хороша і її можна було зрозуміти. І я підтримую таку думку. Адже ніяке нав’язування, чи заборона користі не принесе. Це більше роз’єднуватиме суспільство. Зрозуміло, що схід та південь України ніколи не буде повністю україномовним.

16 лютого, в переддень 110-ої річниці з дня народження поета-земляка Олекси Влизька, в залі засідань районної ради відбулося нагородження цьогорічного лауреата літературної премії імені Олекси Влизька. Ним стала член Національної спілки письменників України, кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Лілія Золотоноша.

15 лютого в районній бібліотеці відбулася зустріч громадськості району з лауреатом літературно-мистецької премії імені Володимира Малика, головою правління Шевченківського відділення Всеукраїнського благодійного культурно-наукового фонду Тараса Шевченка, нащадком роду Кобзаря Миколою Лисенком. Разом з Миколою Павловичем до Шполи завітали головний зберігач фондів Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» Ольга Дмитренко і педагог Галина Лисенко.

Засідання конкурсної комісії з присудження літературної премії
ім. Олекси Влизька відбулося 5 лютого 2018 року.

Визначення лауреатів літературної премії ім. Олекси Влизька було особливим з кількох причин. В першу чергу тому, що в нинішньому році сповнюється 110 років з дня народження Олекси Влизька.

Соціологічне дослідження, проведене компанією «Research & Branding Group», показало невтішну статистику — тільки 43% з більш ніж 1800 опитаних респондентів повідомили , що протягом 2017 року прочитали хоча б одну книгу, повідомляє «Інформ-UA».

Відбулися зустрічі з першими трьома кандидатами на здобуття літературної премії імені Олекси Влизька. 23 січня в читальному залі районної бібліотеки журналіст та відповідальний редактор інтернет-видання «Прочерк» м. Черкаси, лауреат Всеукраїнського конкурсу найкращих творів на сільську та аграрну тематику імені Григора Тютюнника (2017), фіналіст ряду літературних конкурсів, кандидат на здобуття літературної премії імені Олекси Влизька Назарій Вівчарик познайомив шполян зі своїми творчими здобутками та презентував книгу «П’ятеро як один», подану на здобуття премії.

Конкурсна комісія оприлюднила список претендентів на літературну премію імені Олекси Влизька 2017 року

Конкурсна комісія з присудження літературної премії ім. О.Влизька, встановленої Шполянською районною радою та райдержадміністрацією, розглянула подання й допустила до участі в конкурсі таких номінантів:

Вперше за історію існування літературної студії імені Олекси Влизька вийшов з друку літературно-мистецький вісник «Літературна Шполянщина». Корпоративне видання учасників літстудії видане за спонсорські кошти, має 16 сторінок та містить твори шполянських майстрів пера.

Днями до районної бібліотеки для дітей надійшов надзвичайний подарунок — видавництво «Грані-Т» подарувало 108 різножанрових, актуальних дитячих і підліткових книжок. Яскраві ілюстрації, багатство форматів, живе українське слово визнаних вітчизняних письменників і переклади зарубіжних авторів.

Велику популярність у читачів районної бібліотеки для дітей здобули книги видавництва «Ранок», яке входить до трійки найбільших виробників книжкової продукції в Україні. Це компанія з солідним стажем (видавництво засноване у Києві в 1906 році), традиціями та широким визнанням.

У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.

28  жовтня на базі Шполянської ЗОШ №1 відбувся ІІ етап VІІІ

Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка.

У конкурсі взяли участь 34 учні із Лозуватської, Шполянських ЗОШ №1, 5, Лебединського №2, Сигнаївського, Топильнянського, Васильківського, Водянського, Шполянського №2, №3 навчально-виховних комплексів.

У районній дитячій бібліотеці тривають останні приготування до відкриття Алеї слави юних читачів. Про це редакцію повідомила заступник директора ЦБС по роботі з дітьми Валентина Іванкіна.

Учні нашої Шполянської школи №5 стали лауреатами міжнародного конкурсу “Мій рідний край”.  Десятикласниця Анастасія Бубаренко (на фото) провела пошуково-дослідницьку роботу на тему "Топоніміка Шполянщини".

Привітати випускницю Шполянської спеціальної школи-інтернату Катерину Гончарук, яка визнана переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращий твір на лісову тематику, до навчального закладу минулого тижня прибуло чимало гостей та велика шкільна родина.

Випускниця Шполянської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату I-II ступенів Катерина Гончарук  визнана переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращий твір на лісову тематику.

Заввідділу критики тоді була дуже важлива посада. Література в СРСР була справою державною. Держава контролювала кожне написане письменником слово, виступала замовником того, про що треба написати. Ілюструю це таким маленьким прикладом.

Муза Адамівна любила свою літню відпустку проводити в селі. З Одеси потягом приїздила, як вона сама казала: "Отдохнуть от городськой суєти, свєжим воздухом подихать".

«Більшого щастя на світі немає» — моя щойно народжена книга, яка побачила світ у видавництві «Вертикаль», за що я щиро вдячна видавцеві Світлані Кандич. Збірка ще зберігає запах фарби, вабить чистотою і загадковістю.

Є в Джона Стейнбека не надто відома книжка «Російський щоденник», що її він написав 1946 року, коли побував в СРСР у ролі кореспондента. До речі, Кремль ще раніше почав пригрівати американського письменника, прагнучи зробити з нього троянського коника комунізму в Штатах.

ЛЮСЯ ОВДОВІЛА, КОЛИ ЩЕ Й ТРИДЦЯТИ НЕ МАЛА. СТАРША ДОНЕЧКА ДРУГИЙ КЛАС ЗАКІНЧУВАЛА, А МОЛОДШІЙ НЕ БУЛО Й ТРЬОХ РОЧКІВ.

«Моя мемуарна книжка днями вже піде до друкарні і з’явиться друком щонайпізніше до 1 вересня. Фрагменти з неї друкуватимуться в журналах "Кур’єр Кривбасу" і "Київ". А перша публікація з книжки вийшла в сьогоднішньому числі "Слова Просвіти"!

Ні з того ні з сього Бетховен загрипував. Травень. Який може бути грип? А Бетховен умудрився десь на нього розжитись. Уже цілий тиждень із хати не виходить. Позасякував усі носовики, навіть той, яким свої лаковані чорні туфлі натирає. Туфлі – тільки для сцени.

Ішов якось Тарас Шевченко з кріпаком, про тяжке життя того розпитував. А назустріч пан — собаку на мотузці веде. Вирішив пан посміятися з поета:
— Кріпак кріпака тримається, — каже.
— Як і пес пса, — кивнув Шевченко на собачий повідець.

Заміж Ярина пішла дуже рано, в неповних шістнадцять літ. А Микола мав лише сімнадцять. Думалося їхнім батькам: це ж вони од війни дітей своїх так спасають. Миколу – од фронту, а Ярину – од рабства в тій триклятій Німеччині. Набрехали одноногому Ількові, сусідові через дві хати, якого німці поставили старостою, що Ярина вже вагітна, й треба, значить, розписати молодят. Ілько чомусь не дуже повірив цьому, поартачився трохи для порядку, та за глечик меду й чвертку самогонки змилувався таки. Розписав. Ярина й Микола стали чоловіком і дружиною.

Не звикла Любов Дмитрівна відпочивати. Виросла в селі, тут і живе, тож все життя пройшло у праці. На 51-му році життя жінці якось незвично сидіти без роботи, а тим більше десь їхати на курорти.

Шполянщина дала путівку в життя багатьом талановитим і знаменитим людям, які прославили не лише свій край, а й всю Україну. Серед них – член Національної Спілки письменників України, поет, драматург, прозаїк, публіцист, лауреат міжнародної премії ім. П.Гулака-Артемовського, літературної премії ім. Василя Мисика, лауреат літературно-мистецької премії ім. Дмитра Луценка, заслужений діяч мистецтв України, наш земляк — Микола Данилович Томенко, який нещодавно відзначив свій 80-річний ювілей.

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. Іменник в українській мові має 7 відмінків, і один із них кличний, який відрізняє нашу мову від інших східнослов’янських.
3. Найдовшим словом в українській мові є слово «дихлордифенілтрихлорметилметан».

Давно це було. Років сорок тому, якщо не більше. З'явився в їхній школі новий учитель з неліричним прізвищем Перець. Почав викладати фізкультуру, а потім ще й трудове навчання. І вони дружно, всім класом, відразу ж його незлюбили й нарекли ясним перцем. Чому й навіщо? Історія це замовчує.

Актуальні новини

Не доставляють лише «Шполянські вісті»?

on 17 січня 2019

До редакції продовжують надходити телефонні повідомлення від читачів, які передплатили газету «Шполянські вісті» на 2019 рік. Так, після публікації «Саботаж...

Не допустили зриву навчального процесу В Іскреному

on 17 січня 2019

У той час, коли у всіх школах району після зимових канікул звично відновився навчальний процес, в Іскренській загальноосвітній школі І-ІІІ...

Чи встигли обрати сімейного лікаря?

on 17 січня 2019

Згідно з офіційними даними, у 2018 році кожен другий українець обрав собі сімейного лікаря. Немало з тих, хто не встиг...

Хрещенські морози відміняються

on 17 січня 2019

Українців цікавить, якою буде погода на Водохреща, 19 січня, адже традиційно цей період славиться справжніми хрещенськими морозами, снігом і льодом,...

Через суд з підприємця стягнуть борг

on 17 січня 2019

Господарським судом Черкаської області відкрито провадження у справі за позовом Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Шполянської міської...

Посилки — по-новому

on 12 січня 2019

З початку року змінилися правила оподаткування товарів, що надходять із-за кордону. Нагадаємо, досі українці могли отримувати скільки завгодно посилок вартістю...

Інформмозаїка

on 12 січня 2019

Проблема з вчителями математики Проблема з кадрами в районі стосується не лише медицини, а й освіти. На одній з нарад в...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.