­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Понеділок, 23 липня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < липня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Я часто задаю собі питання, чи щасливе моє дитинство? Щоб пізнати цю істину, варто озирнутись навколо — і побачиш стільки людей, в яких дитинства взагалі не було, а життя принесло стільки випробувань, що не кожен витримає. 92-річна жителька Василькова Ольга Пудівна Коноваленко з того покоління, на долю якого випали голодомори, війна, інші життєві негаразди.

У будинку старенької – тепло й затишно. На стінах – ікони. Бабуся Оля живе сама, хоча має в поміч онуків і правнуків. Щонеділі відвідує церкву, а коли її питають, чому йде пішки (а долає аж 5 кілометрів!): «Я, діти, до Христа йду. Я все життя до нього йду». Ми з подружкою Єлизаветою з захопленням слухаємо розповідь про цікаве, багате на події і таке нелегке життя бабусі Олі.

Народилася Ольга Коноваленко 17 лютого 1925 року в родині колгоспників — Пуда Васильовича і Дарії Демидівни Коноваленків. Тато помер, коли Олі виповнилося вісім років, але вона до цих пір пам’ятає, що він був доброю людиною, лагідним батьком. В тому ж 1933 році померло багато односельців – безжальна коса голодомору скосила життя сотень і сотень шполян. Їли все, пригадує бабуся, і лободу молоду, й калачики, глуху кропиву. Все це запивали водою і від цього сильно пухли. А брат Ольги Данило подався на пошуки хліба і згинув – ніхто про нього нічого більше не чув.

Ольга ходила в колгосп сапати буряки. Було важко. А ще важче, коли у 17 років дівчиною потрапила до Австрії. Там молодих остарбайтерів продавали на ринку. Страшно подумати, але це було в її житті.

Разом з іншими дівчатами одного разу зібралася тікати з рабства, але проспала. Моторошно згадувати, та на тих дівчат, хто втік, випустили голодних вівчарок…

Через три роки повернулася Ольга на Батьківщину, їй було всього двадцять років.

Після повернення до Василькова продовжила важко трудитися в колгоспі, самотужки будувала будинок. Пережила зраду коханого, інші негаразди.

— Було в моєму житті справжнє кохання, — пригадує бабуся. — Його звали Антон. Мати мого Антона не хотіла, аби він одружувався зі мною, і оженила його на іншій дівчині.

Життя ставило перешкоди на шляху молодих людей, але вони зустрічалися і любили один одного. Народили сина, в радості і в горі трималися за руки. Радість була в їхньому житті – це їхня дитина. Минув час, і Ольга стала бабусею. Здавалося б, все буде добре. Але від тяжкої хвороби помер син, а згодом невблаганна доля забрала у Ольги Пудівни її коханого. Антон врятував дитину від враження струмом, а сам загинув, як герой.

Пройшовши стільки життєвих випробувань, жінка не озлобилася на світ, не стала жорстокою і злою. Вона дуже лагідна і добра, не просить смерті, а просить у Бога здоров’я своїм онукам і правнукам. Дасть Бог, дочекається й праправнуків.

Добре, що є на світі такі люди, як Ольга Пудівна Коноваленко. Саме в них ми, молоді, маємо навчитися добру і працелюбності. Саме вони вчать нас розуміти ближнього, приділяти увагу стареньким і самотнім людям. Адже від того, як ми сьогодні поважаємо старість, залежатиме наша старість і ставлення наших дітей і онуків. Шануймо тих, хто сьогодні уособлює досвід і мудрість, хто зберігає наші традиції і хто дав нам життя.

Дарія Мироненко, учениця 7 класуВасильківського НВК

Актуальні новини

Губить людей не вода...

on 20 липня 2018

Згідно з Всесвітнім рейтингом здоров’я, наша держава — 14-та із 183 країн за кількістю смертей, спричинених уживанням алкогольних напоїв (у...

Хто «гальмує» пільгове перевезення

on 20 липня 2018

Відбулося засідання комісії під головуванням заступника голови райдержадміністрації Ольги Шпиці, на якому спільно з сільськими головами обговорювалося питання пільгового перевезення...

А пенсіонери й не знають, що воно, оте ОТГ

on 13 липня 2018

Павлівка завжди була частиною Матусова і водночас вважалася ніби відокремленою. Багато років тут діяв успішний і знаменитий Матусівський радгосп, де...

В газети розширилася географія читачів

on 05 липня 2018

Другий рік розпочався, як редакція газети «Шполянські вісті» після роздержавлення шляхом перетворення стала ТОВ «Редакція газети «Шполянські вісті» і випускає...

Забудовники платять свої кошти, через бездіяльність міськради

on 05 липня 2018

Проблема з оновленням (коригуванням) генерального плану Шполи виникла не сьогодні і не вчора. Її вже називають «проблемою з бородою». Справа...

ЗАЯВА НАЦІОНАЛЬНОЇ АСОЦІАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

on 05 липня 2018

У День Конституції України Національна асоціація українських медіа (НАУМ) нагадує можновладцям, що право громадян на інформацію має найвищий конституційний захист....

За красою ставайте… у чергу

on 05 липня 2018

З одного боку, проблем в українців, як і в земляків-шполян, сьогодні вистачає. З іншого боку, наші жінки, якими б не...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.