Хоч Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня) знаменує кінець земного шляху Матері людства, але водночас це є Її перехід у вічне небесне життя.

Такий день цікавий і в народному побуті українців. Оскільки зібрано основний городній урожай, засіяно озимину, то з’явилося більше часу для дозвілля, “посиденьок”. Починалися вуличні сходки-вечорниці молоді.

Сім’ї, в яких сини й дочки вже “на порі”, готувалися до весільного сезону. Тож мовилося: “Прийшла Пречиста — стала дівка речиста”.

Від Успіння стартує “молоде бабине літо”, яке триває до Усікновення (11 вересня). А після Семена (14 вересня) та до Різдва Пресвятої Богородиці, Другої Пречистої (21 вересня) - “старе бабине літо”.

Цієї пори на полях, лугах літає чимало павутиння. Наші предки вважали, що його снує та розкидає відьма.

“Бабине літо” здатне розбудити рослини. Буває, зацвітають вишня, яблуня, каштан, а серед трав — іван-чай, купальниця.

Після Першої Пречистої масово відлітають птахи (лелеки вже покинули рідні місця). Якщо пернаті дружно збираються у вирій, то очікуйте ранньої холодної зими.