­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Субота, 20 січня 2018
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < квітня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30

Понад півстоліття минуло, як поїхав Микола Олексійович Шамрай з рідної Сигнаївки. Півстоліття, як один день… Та все ж з настанням весни мало не щороку мчить до маминої хати з далекого Санкт-Петербургу, аби вклонитися землі, що народила, побачитися з рідними людьми, виступити перед земляками з концертом.

Маючи співочу душу, гарний голос і неабияке почуття гумору, він за ці півстоліття не розгубив друзів на рідній землі, а щоразу їх більшає й більшає.

Нинішній рік для заслуженого артиста України і Росії особливий – він відзначає півстоліття творчої діяльності. З цієї нагоди відбулися концерти в Шполі і рідній Сигнаївці, а напередодні Микола Олексійович на прохання редакції погодився на інтерв’ю.

— Миколо Олексійовичу, як Ви потрапили на сцену?

— З дитинства любив співати, маю співочу і творчу родину. Тож після закінчення школи відразу подався до Києва — вступив на навчання до Київського театру оперети. Звідти й забрали до армії.

Хоча в армії мені теж пощастило – потрапив служити до військового ансамблю на Балтійському флоті. 5 років служби – 5 років творчості (посміхається).

Так вже сталося, що після служби в армії залишився у Ленінграді на все життя. Працював у Ленконцерті, згодом у 1978 році на запрошення Олександра Броневицького перейшов в ансамбль «Дружба», де співаю й до цих пір.

— На рідній землі Ви – завжди бажаний гість, земляки люблять Ваш голос, пісні у Вашому виконанні. Хвилюєтеся, коли співаєте для шполян?

— Ви знаєте, хвилююся. І навіть більше, ніж виступаючи деінде. Почуваюся тим молодим юнаком, який 50 років тому поїхав звідси, аби повертатися знову і знову.

— А курйози в вашій біографії артиста траплялися? Не секрет, що сценічне життя на них багате.

— О, їх так багато, що не відразу й вирізниш якийсь один. Розкажу краще про епізод зі творчого життя мого брата Петра. Вдень він працював у колгоспі, а після роботи поспішав на заняття хору, яким тоді керував Петро Кузевич. Одного дня, а тоді саме тривали жнива, день на роботі видався дуже напруженим. З самого ранку здавали зерно на тік, а ввечері хор мав виступати в Шполі в будинку культури. Приїхав Петро на виступ втомлений, очі злипаються, а від виступу не втечеш. Співав того дня хор дві пісні: «А Ленин такой молодой» і «Розпрягайте, хлопці, коней!». Друзі по сцені Петра збадьорювали, як могли, а в нього очі все одно закриваються. Та ще й партія в нього у пісні, після слів «Маруся, раз, два, три» він повинен висвистувати. Ну самі ж знаєте, не раз чули цю пісню. Друзі підтримували Петра з обох боків в останньому ряду хору, де стояли, а на висвистування пообіцяли, що розбудять, підштовхнувши. На тому й зійшлися. Петро собі стоїть, куняє, й тут раптом під час виконання пісні про Леніна хтось поруч штурхонув його, а він як за-а-асвистить. Керівник хору ледь не посивів, а ми цей випадок згадуємо й досі.

— Миколо Олексійовичу, у багажі ансамблю «Дружба» виступи не лише на просторах країн колишнього Радянського Союзу, а й за кордоном. В яких країнах Вам довелося побувати і з яким репертуаром?

— Географія виступів нашого ансамблю дійсно широка.  З концертами виступали у Північній і Південній Америці, Німеччині, Голландії, Бельгії. Попоїздили світами, побачили різні культури, почули пісні різних народів, та все ж для мене улюбленою залишається український романс «Чорнії брови, карії очі». Цю пісню, як і ще багато українських пісень, я залюбки виконую на концертах в різних країнах. Серед улюблених — «Ніч яка місячна», а от «Чом ти не прийшов», чесно зізнаюсь, не співав. А приїду додому і обов’язково введемо цей чудовий твір у репертуар, сподобалася вона мені дуже…

P.S. Найкращий подарунок від земляків до ювілею творчої діяльності, за словами артиста, він отримав 12 травня під час концерту в Шполі. Сільський голова Сигнаївки Сергій Ошовський зі сцени повідомив, що за популяризацію української пісні Миколі Олексійовичу Шамраю рішенням депутатів сільської ради присвоєне звання «Почесний громадянин Сигнаївки». Посвідчення співаку вручили наступного дня під час його виступу в сільському будинку культури.

Спілкувалася Катерина Вальчиковська

Актуальні новини

Проекти і реальність: Хто покарає міського голову за невиконання закону?

on 18 січня 2018

Від 1 січня 2018 року в Україні встановлюється заборона на захоронення неперероблених (необроблених) побутових відходів. Водночас, українців зобов’язують сортувати сміття....

14 випадків кору зафіксовано на Черкащині

on 18 січня 2018

Так, у Золотоніському районі зареєстровано 10 випадків захворювання на кір, Лисянському районі – 2, Звенигородському та Маньківському районах по 1....

Зупинки будуть з кіосками

on 18 січня 2018

— Що за нові зупинки з кіосками почали встановлювати у центрі міста? І що там продаватимуть? Людмила Д., м.Шпола

Необережність убиває

on 18 січня 2018

Держслужба з надзвичайних ситуацій оприлюднила трагічні цифри — рік щойно почався, а вже 95 українців загинули у вогні. Рятувальники наголошують:...

На зміну «Синьому киту» прийшла «Червона сова»

on 18 січня 2018

В Україні набирає обертів нова суїцидальна гра «Червона сова». Принцип гри такий самий, як і у сумнозвісних «Синіх китів». Спочатку...

Загинув на свято

on 18 січня 2018

Рятувальники неодноразово попереджали про обережність поводження на льоду, та, на жаль, не всі цих рекомендацій дотримуються.

Шполяни обирають Польщу

on 11 січня 2018

У кількох торгівельних закладах райцентру з початку нового року з’явилися оголошення про те, що на роботу потрібні продавці. У розмові...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.