­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Субота, 18 листопада 2017
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < жовтня 2017 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
            1
2 3 4 5 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31          

Понад півстоліття минуло, як поїхав Микола Олексійович Шамрай з рідної Сигнаївки. Півстоліття, як один день… Та все ж з настанням весни мало не щороку мчить до маминої хати з далекого Санкт-Петербургу, аби вклонитися землі, що народила, побачитися з рідними людьми, виступити перед земляками з концертом.

Маючи співочу душу, гарний голос і неабияке почуття гумору, він за ці півстоліття не розгубив друзів на рідній землі, а щоразу їх більшає й більшає.

Нинішній рік для заслуженого артиста України і Росії особливий – він відзначає півстоліття творчої діяльності. З цієї нагоди відбулися концерти в Шполі і рідній Сигнаївці, а напередодні Микола Олексійович на прохання редакції погодився на інтерв’ю.

— Миколо Олексійовичу, як Ви потрапили на сцену?

— З дитинства любив співати, маю співочу і творчу родину. Тож після закінчення школи відразу подався до Києва — вступив на навчання до Київського театру оперети. Звідти й забрали до армії.

Хоча в армії мені теж пощастило – потрапив служити до військового ансамблю на Балтійському флоті. 5 років служби – 5 років творчості (посміхається).

Так вже сталося, що після служби в армії залишився у Ленінграді на все життя. Працював у Ленконцерті, згодом у 1978 році на запрошення Олександра Броневицького перейшов в ансамбль «Дружба», де співаю й до цих пір.

— На рідній землі Ви – завжди бажаний гість, земляки люблять Ваш голос, пісні у Вашому виконанні. Хвилюєтеся, коли співаєте для шполян?

— Ви знаєте, хвилююся. І навіть більше, ніж виступаючи деінде. Почуваюся тим молодим юнаком, який 50 років тому поїхав звідси, аби повертатися знову і знову.

— А курйози в вашій біографії артиста траплялися? Не секрет, що сценічне життя на них багате.

— О, їх так багато, що не відразу й вирізниш якийсь один. Розкажу краще про епізод зі творчого життя мого брата Петра. Вдень він працював у колгоспі, а після роботи поспішав на заняття хору, яким тоді керував Петро Кузевич. Одного дня, а тоді саме тривали жнива, день на роботі видався дуже напруженим. З самого ранку здавали зерно на тік, а ввечері хор мав виступати в Шполі в будинку культури. Приїхав Петро на виступ втомлений, очі злипаються, а від виступу не втечеш. Співав того дня хор дві пісні: «А Ленин такой молодой» і «Розпрягайте, хлопці, коней!». Друзі по сцені Петра збадьорювали, як могли, а в нього очі все одно закриваються. Та ще й партія в нього у пісні, після слів «Маруся, раз, два, три» він повинен висвистувати. Ну самі ж знаєте, не раз чули цю пісню. Друзі підтримували Петра з обох боків в останньому ряду хору, де стояли, а на висвистування пообіцяли, що розбудять, підштовхнувши. На тому й зійшлися. Петро собі стоїть, куняє, й тут раптом під час виконання пісні про Леніна хтось поруч штурхонув його, а він як за-а-асвистить. Керівник хору ледь не посивів, а ми цей випадок згадуємо й досі.

— Миколо Олексійовичу, у багажі ансамблю «Дружба» виступи не лише на просторах країн колишнього Радянського Союзу, а й за кордоном. В яких країнах Вам довелося побувати і з яким репертуаром?

— Географія виступів нашого ансамблю дійсно широка.  З концертами виступали у Північній і Південній Америці, Німеччині, Голландії, Бельгії. Попоїздили світами, побачили різні культури, почули пісні різних народів, та все ж для мене улюбленою залишається український романс «Чорнії брови, карії очі». Цю пісню, як і ще багато українських пісень, я залюбки виконую на концертах в різних країнах. Серед улюблених — «Ніч яка місячна», а от «Чом ти не прийшов», чесно зізнаюсь, не співав. А приїду додому і обов’язково введемо цей чудовий твір у репертуар, сподобалася вона мені дуже…

P.S. Найкращий подарунок від земляків до ювілею творчої діяльності, за словами артиста, він отримав 12 травня під час концерту в Шполі. Сільський голова Сигнаївки Сергій Ошовський зі сцени повідомив, що за популяризацію української пісні Миколі Олексійовичу Шамраю рішенням депутатів сільської ради присвоєне звання «Почесний громадянин Сигнаївки». Посвідчення співаку вручили наступного дня під час його виступу в сільському будинку культури.

Спілкувалася Катерина Вальчиковська

Актуальні новини

Поросятко без довідки ветеринара несе небезпеку, або як влада зреагувала на критику ветеранів

on 16 листопада 2017

Минулої суботи і неділі на центральному ринку за участі представників правоохоронних органів, Держпродспоживслужби, лабораторії ветеринарної медицини та районного споживчого товариства...

Годуємо Європу?

on 09 листопада 2017

Експорт харчів та аграрної продукції до країн ЄС нинішнього року порівняно з минулим зріс на 39,8%, сягнувши 4,177 млрд. дол....

У «Престижі» відкриють промтоварний магазин

on 09 листопада 2017

На першому поверсі супермаркету «Престиж» тривають ремонтні роботи. Усі відділи, які працювали на першому поверсі, перенесено на другий. А шполяни...

Школи зобов’язали опублікувати фінансову звітність

on 09 листопада 2017

Школи зобов’язані опублікувати свою фінансову звітність за доходами і видатками до 1 грудня, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України.

Європа з’їла наші яйця!

on 09 листопада 2017

Чому різко підскочили ціни? Українці по своїх спорожнілих гаманцях відчули ріст агроекспорту.

Шполянську міськраду визнали порушником закону

on 02 листопада 2017

Виконавчий комітет Шполянської міської ради не провів конкурс на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у межах міста Шпола....

Депутат Богач відщипнув у кума земельку

on 02 листопада 2017

Нещодавно розповсюдилася інформація, що депутат об’єднаної територіальної громади, він же директор СТОВ «Маяк-Агро» (підприємство є складовою частиною СТОВ «ЛНЗ -Агро»)...

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.