­Поділіться новиною

Будь ласка, заповніть всі обов'язкові поля.
Я згоден з вашими правилами і умовами
Відправляючи цю форму, ви приймаєте нашу політику конфіденційності.
captcha
Перезавантажити
Поділитись новиною
Вівторок, 18 червня 2019
-------------------------------
 
Ми на Facebook
 
<< < березня 2018 > >>
пн вт ср чт пт сб нд
      1 2 3 4
5 6 7 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31  

Зараз у Шполі працюють кілька швейних цехів, виготовляючи текстильну продукцію для різних замовників. Одне  з таких виробництв свого часу започаткував і дотепер очолює Анатолій Рябоконь. Швейну справу він вважає своїм покликанням, з посмішкою пригадуючи, як колись, у дитинстві мріяв стати космонавтом. Багато років пліч-о-пліч з чоловіком трудиться і його дружина Алла Миколаївна, виконуючи обов’язки завідувача виробництвом і заступника свого чоловіка.

Ще в роки роботи на найбільшому тоді швейному підприємстві району, Шполянській швейній фабриці, де працював наладчиком швейного обладнання, Анатолій Іванович побував у Німеччині. Після перебування за кордоном, стверджує, кардинально змінив власне ставлення до легкої промисловості. Зрозумів і те, що наше, тоді радянське виробництво, дуже відставало від європейського, а такі великі обсяги текстильної продукції ніде більш не потрібні, як лише у країні рад.

— Пам’ятаю, як у 90-ті роки минулого століття поїхав здавати готову продукцію швейників до Івано-Франківська. Для цього на складі відгорнули старіші вироби і знайшлося платтячко 1961 року випуску. Та побачив би подібне іноземний виробник, ніяк би не зрозумів такої безгосподарності, — розповідає він.

Можливо, тоді і зародилося в його душі бажання мати власне підприємство з пошиття одягу. Та всьому свій час і нині у цеху Рябоконів трудяться немало працівників колишньої швейної фабрики. Найдосвідченіший з них Геннадій Шевченко, немало часу тут трудиться бухгалтер Ольга Буданова, головний технолог  Таміла Плосконос та інші. Є й такі, що освоювали секрети майстерності роботи на швейних машинах вже у Рябоконів.

Від спогадів керівник підприємства переходить до сучасного життя колективу швейного цеху:

— Зараз виконуємо замовлення на пошиття стильних молодіжних курток, жакетів. Крім того, наші працівниці шиють зонти для торговельних точок, заправних станцій, різноманітних фестивалів, а також прапори для реклами різних фірм. Є й ще один різновид діяльності — це виготовлення одягу з вишивкою. Два роки тому ми придбали на фабрику сучасний і недешевий вишивальний автомат, який дозволяє втілювати в життя найвигадливіші узори.

Той, хто планує роботу не лише на сьогодні, а й на майбутнє, має поступово оновлювати обладнання. Проте придбання нових швейних машин поки лише в планах. Надто дороге задоволення, а окупність такого придбання розтягнеться на роки, якщо не на десятки років.  І все ж прогрес не стоїть на місці. Постійно з’являються нові тканини і матеріали, з якими необхідно працювати, використовуючи нові підходи. Наприклад, нещодавно наші працівниці розпочали освоювати нову технологію розрізання синтепону, синтепуху для пошиття молодіжних курток.

Що стосується оновлення обладнання, про це складно говорити. У нашій державі легка промисловість, на відміну від радянських часів, не має підтримки. Виживеш — добре, а не зможеш — ніхто не запитає, що сталося.

Пам’ятаю, що наприкінці 1980-их років в Україні діяла державна програма, яка мала на меті переобладнання швейних фабрик. Оновилося тоді обладнання і на Шполянській швейній фабриці ім. А.Н.Лібовнера. Завозилися найновіші швейні машини, зокрема «Pfaff» німецького виробництва та інші, які дозволяли працювати з найрізноманітнішими тканинами.  

Та коли в країні починається криза, швейна і взуттєва промисловості відчувають її одними з перших. І якщо раніше у нас працювало більше вісімдесяти осіб, то сьогодні і половини працівників від тієї кількості не залишилося. Як нам, так і іншим українським виробникам одягу важко конкурувати з китайськими, тайваньськими виробниками, які зуміли вчасно переформатувати виробництво на сучасний лад.

Все ж попри труднощі прагнемо, аби наш колектив на професійне свято мав гарний настрій. Тому в цей день ми з ними їдемо до Умані в парк «Софіївка», а також плануємо відвідати відкриті у місті фонтани.

Обличчя дідуся аж світлішає, коли він згадує про своїх трьох онучок Інессу, Ліну та наймолодшу Беллу, яких подарували доньки Наталія й Оксана. А.І.Рябоконь розповідає, що дівчатка теж небайдужі до справи життя своїх дідуся і бабусі. Приїжджаючи на канікули, вони щоразу пробують свої сили біля швейного обладнання. Тож є надія, що родинна справа матиме продовження й в інших поколіннях.

Ольга Качан

Актуальні новини

Атака з повітря

on 12 червня 2019

В Україні триває масовий літ метеликів Чортополохівки. Науковці стверджують, що в основному вони мігрують з Північної Африки, однак, можливо, перезимовують...

Дарована нерухомість

on 12 червня 2019

«Під час шлюбу я набула будинок на підставі договору дарування. Чи буде він при розлученні вважатися спільною сумісною власністю подружжя?»...

У місті провели стерилізацію собак

on 05 червня 2019

3 червня у Шполі продовжилась розпочата у минулому році робота, спрямована на зменшення кількості безпритульних тварин гуманними методами.

Обійшлося без тяжких наслідків

on 05 червня 2019

Ввечері минулої суботи в місті і деяких населених пунктах району спостерігалися пориви вітру до 15-20 метрів за секунду. Як повідомляють...

Додаткові вихідні для шполян у червні

on 05 червня 2019

Червень принесе додаткові вихідні дні, адже на цей місяць в Україні випадає аж два офіційні державні свята.

Сотні тисяч гривень — на громадські роботи

on 05 червня 2019

Налагодження й розширення співпраці з об’єднаними територіальними громадами є одним із пріоритетних завдань Шполянської районної філії Черкаського обласного ...

Дільничних замінять офіцери громад

on 30 травня 2019

В Україні стартує проект “Поліцейський офіцер громади” для роботи в об’єднаних територіальних громадах. Про це повідомляє прес-служба МВС.

Copyright © Офіційний сайт газети «Шполянські Вісті». Всі права захищено. При використанні наших публікацій посилання на «Шполянські Вісті» обов’язкове.