За останні 13 років вартість комунальних послуг в Україні зросла в 26 разів. І сьогодні ця стаття витрат з’їдає майже 40% бюджету середньостатистичної української сім’ї. Найбільше страждають від тарифного тиску самотні люди, пенсіонери, а також ті, хто змушений знімати житло. Додамо до цього ще й постійне зростання цін на продукти харчування і отримаємо громадянина, чиє матеріальне становище межує з порогом бідності.

БІЛЬШЕ ВСІХ. За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), українці більше всіх в Європі витрачають на оплату комунальних рахунків – близько 39% щодо доходів. Для порівняння: рівень комунальних платежів в Данії становить 28%, у Великобританії – 25, в Польщі – 22. Найбільше пощастило жителям Мальти – їх витрати на комуналку становлять всього 11% від доходів. За тарифним навантаженням на населення Україна обігнала також Росію (тут цей показник дорівнює 16%) і Білорусь (12%).

ДАЛІ – ГІРШЕ. Чиновники стверджують, що нового подорожчання комунальних послуг, зокрема газу, найближчим часом чекати не варто. Однак перспектива підвищення вартості блакитного палива в цьому році виглядає цілком реальною. Як зазначає енергетичний експерт Дмитро Марунич, ціни на вуглеводні ростуть, курс національної валюти падає, тому, як не крути, підвищення тарифів неминуче. До того ж, в уряді вже збираються змінити методику визначення вартості газу для населення. Якщо новий порядок розрахунку вступить в силу, ціна газу вже з квітня може зрости більш ніж на 8%, а ще через рік українців чекатиме нове подорожчання. Від ціни на газ залежить вартість опалення і гарячої води. Ці статті витрат, за прогнозами Мінекономрозвитку, можуть вирости на 20% у разі, якщо ціна на газ зміниться в більшу сторону.

Подорожчання електрики також не змусить себе довго чекати. І тут виною буде не тільки ціна на газ, але також введення системи стимулюючого тарифоутворення (так зване RAB-регулювання), що може призвести до зростання тарифів на електроенергію на 20-30%. Ну а подорожчання холодної води – це вже вирішене питання.

БОРГИ. За результатами 2017 року, борги населення за комунальні послуги перевищили 30 млрд. гривень, хоча в 2016 році ця цифра становила 17 млрд. Зростає і борг держави по субсидіях – близько 9 млрд. гривень на даний момент. Ситуація, за оцінками експертів, тупикова. Тому що самі по собі субсидії, з одного боку, ніяк не стимулюють населення ефективно використовувати ресурси, з іншого – виймають з бюджету кошти, які потенційно могли б йти на заходи з енергоефективності. До того ж населення вже вичерпало свій ресурс економії – далі затягувати паски і зменшувати споживання без будь-яких вкладень вже неможливо.

ОСЬ РАНІШЕ… Тепер 2004 рік українці згадують з ностальгією, адже тоді тарифи на газ, світло, воду і опалення у нас були найнижчими в Європі. У структурі сімейного бюджету такі витрати не перевищували 5%. Сьогодні ж ситуація змінилася кардинально – по співвідношенню тарифів до доходів Україна опинилася в найгіршому становищі, бо комунальні рахунки у нас найвищі, а доходи найнижчі в Європі.